Властивий, -а, -е. Свойственный.
Галичанка, -ки, ж. Жительница Галиціи.
Ґолдува́ти, -дую, -єш, гл. 1) = Голдувати. 2) Владѣть недвижимою собственностью. Він ґолдує сим гаєм. Сією греблею ґолдували черниці якісь, чи ніженські, чи Бог їх знає які.
Доло́к, -лку, м. Ум. отъ I. Діл.
На́взвиш нар. Выше.
Нагля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = наглити.
Недочувати, -ва́ю, -єш, сов. в. недочути, -чую, -єш, гл.
1) Быть тугимъ на ухо. (Съ этимъ значеніемъ употребляется только несов. видъ).
2) Не слышать, не услыхать.
Приладновуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. приладна́тися, -на́юся, -єшся, гл. Прилаживаться, приладиться.
Тиркавий, -а, -е. 1) О птицѣ: съ обтрепанными перьями. Така вже тиркава та задріпана якась птиця, шо з одним тілко крилом. Качка, та така тиркава та голодна.
2) О деревѣ, лозѣ напр.: съ торчащими во всѣ стороны вѣтвями.
Чатівницький и чатовницький, -а, -е. Сторожевой, караульный. Чатівницька купа.
