Єдини́ця, -ці, ж. Единственная дочь, то-же, что и одиниця 2. Ой у вдови единица та ще не віддана. Ум. єдиничка.
Жбир, -ру, м. Скала, гора, возвышенность. Cм. жбирь.
За́крутень, -тня, м. = завертка 1. Вся нива закрутнями унизана.
Корчувати, -чую, -єш, гл. Корчевать.
Мі́сяць, -ця, м. 1) Луна, мѣсяцъ. Із-за хмари, з-за байраків місяці, виглядає. Хата, 16. Не подоба зірці без місяця та зіходити. Ой місяцю-місяцю! Світиш та не грієш: даремне в Бога хліб їси. Употребляется для ласкательнаго названія возлюбленнаго. І місяця свого зараз забуду, свого Сергієчка? 2) Мѣсяцъ. Я ж місяці і дні лічу журбою. що-місяця. Ежемѣсячно. московський місяць. Долгое время. Попождеш з московських місяць! 3) Родъ дѣтской игры. Ум. місяченько, місячно, місячок. Ой місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой світіть там на подвіррі, де дівчина красна.
Обмурзатися, -заюся, -єшся — гл. = замурзатися.
Поганіти, -ні́ю, -єш, гл.
1) Дѣлаться хуже.
2) Дурнѣть.
Приклякти, -кну, -неш, гл. Опуститься на колѣни. Пречистая уклякнула, на колінки приклякнула.
Псалтирь, -ря, м. Псалтырь. На псалтирь уже дзвонять, та нас не загонять. Щоб за тобою псалтирь прочитали! — Пожеланіе смерти.
Роспукатися, -каюся, -єшся, сов. в. роспукатися, -каюся, -єшся, гл.
1) = роспукати, роспукнути 1. Переносно: прійти въ отчаяніе. Вийди дівчино, бо ся з жалю роспукпу. — Хоч пукай, хоч ся зараз роспукай, раз тобі кажу: иншої собі шукай.
2) = роспукати, роспукнути 2. Піднялись стебелинки, роспукались цвіточки. Морозенко, козаченько як мак роспукався.
