Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свій

Свій, своя, своє́, мѣст. Свой. Своєї недолі і конем не об'їдеш. Ном. № 1732. Кто кривдить людей, той кривдить своїх дітей. Ном. № 2296. Я свою свиту сховав. Чорте, чорте! верни моє, візьми своє. Ном. № 273. як не свій хо́дить. Самъ не свой. Ном. № 2282. я прибіг не своїми. Я бѣжалъ безъ памяти. Г. Барв. 207.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІЙ"
Бандюра, -ри, ж. = бакай 1 = баюра i. Вх. Уг. 226. Cм. банджюр.
За́зубень, -бня, м. 1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. Леб. у. 2) = зазубець.
Лупа́ 2, -пи, ж. 1) Перхоть (на головѣ). Харьк. г. 2) Чешуя рыбья. Вх. Лем. 433.
Наточка, -ки, ж. Надставка.
Падлюка, -ки, ж. 1) Ув. отъ падло. 2) м. Подлецъ. А який він чоловік? — Ат, падлюки шматок. Зміев. у.
Перетоплювати, -люю, -єш, сов. в. перетопити, -плю́, -пиш, гл. 1) О воскѣ, салѣ и т. п. Перетапливать, перетопить. 2) Переплавлять, переплавить. 3) Только сов. в. Вытопить, окончить топить (печь). Уже люде перетопили, уже й поснідали. О. 1862. VI. 33.
Пообшкрябувати, -бую, -єш, гл. Обскресть (во множествѣ).
Пужник, -ка, м. Раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139.
Розгонити, -ню, -ниш, гл. = розганяти. Гуща дітей не розгонить. Ном. № 1369.
Росплатати, -та́ю, -єш, гл. 1) Распластать. Доставши рибу щуку, або яку другу, принеси додому, росплатай. Чуб. І. 75. 2) Растянуть, разложить. Росплатала дочку та й тне її лозиною. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.