Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свита

Свита, -ти, ж. 1) Крестьянская верхняя Одежда изъ домашняго толстаго сукна, полукафтанье, родъ сермяги. Чуб. VII. 419. Гол. Од. 44. Кожухи, свити погубили. Котл. Ен. 2)колова. Мужской полушубокъ нагольный бараній, безъ лацкановъ, гладкій, съ стоячимъ смушковымъ воротникомъ. Вас. 154. Ум. свитка, свиточка. КС. 1893. V. 279, 283. Було в його два жупани, тепер нема й свитки. Грин. ІІІ. 201. У його свиточка — латка на латці. Рудч. Ск. II. 82.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИТА"
Возитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Возиться. Рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись. Рудч. Ск. І. 91. 2) Возиться, заниматься. Возиться, як кіт з салом. Ном. № 2593.
Гомила́, -ли́, ж. Верзила, дубина. Там така гомила, аж під стелю заввишки. Старобѣльск. у.
Ґрацюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. = Ґрасувати 1.
Леме́шик, -ка, м. Ум. отъ леміш.  
Одш.. Cм. отъ відшахнутися до відшумувати.
Скривіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться хромымъ.
Тупішати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться тупѣе.
Усобиця, -ці, ж. Усобица. Кріваві всобиці гамуєш. К. Псал. 144.
Хльоптати, -пчу, -чеш, гл. = хльобтати. Собаки хльопчуть воду. Харьк. г. Помиї хльоптали. Мил. Св. 49. Грин. III. 545.
Шилитися, -люся, -лишся, гл.під кого. Заискивать у кого. А він так шилиться під пана, така думка — дасть землю. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВИТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.