Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світич

Світич, -ча, м. 1) Свѣтильникъ, фонарь. Вх. Лем. 464. В трупарні світич світить, але вже конає. Федьк. І. 66. 2) Подсвѣчникъ. Угор. 3) = світлач. 4) Мѣсто на печномъ шесткѣ, гдѣ кладутъ лучину. Вх. Зн. 62. 5) Паникадило, церковная люстра. Шух. І. 117.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИЧ"
Батова, -ви, ж. 1) Запорожскій обозъ вьючныхъ лошадей. 2) Отрядъ, партія. Аж онде яка багнова од шинку йде. Канев. у. 3) Нѣсколько паръ воловъ цугомъ. Черк. у.
Ганчарство, -ва, с. Горшечное ремесло. О. 1862. V. 20. Шух. І. 259.
Доборо́тися, -рю́ся, -решся, гл. Окончить бороться, — борьбу. Доборолась Україна до самого краю. Шевч. ІІ. 69.
Кутерногий, -а, -е. Хромой, косолапый. Лис, зиз, кутернога: як удасться що доброго — велика ласка пана Бога. Ном. № 8546.
Ма́йдати, -даю, -єш и -джу, -джеш, гл. Вилять (хвостомъ). Пес майдат хвостом. Вх. Уг. 251. Пес майдже хвостом. Вх. Лем. 433. Cм. майдалати.
Опуша, -ші, ж. Раст. репейникъ, лопухъ. Вх. Лем. 44.
Попричіплювати, -люю, -єш, гл. Прицѣпить (во множествѣ).
Скнира, -ри, м. = скнара и пр. Багач брат скнира і захланник. Гн. II. 27.
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
Токарів, -рева, -ве Принадлежащій токарю.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТИЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.