Глиця, -ці, ж. 1) Деревянная игла: а) для нанизыванія капустныхъ листьевъ. б) для вязанія сѣти. в) вмѣсто челнока при тканіи ситъ и рѣшетъ. 2) Хвоя, игла хвойнаго дерева. 3) Балясина, столбикъ въ перилахъ, оградѣ. 4) Въ крылѣ вѣтряной мельницы: каждое изъ поперечныхъ бревнышекъ, проходящихъ сквозь рамено, на которыхъ настлано крыло. 5) Поперечная соединительная жердь, поперечное соединительное бревно, напр. въ боронѣ. 6) = кладка. Гей там річка, через річку глиця. 7) «Деревянная линейка съ закрѣпленнымъ концемъ и вырѣзомъ для наматыванія пряжи при плетеніи сѣтей». 8) При тканіи ковра: линейки для раздѣленія верхнихъ и нижнихъ рядовъ основы ковра. Ум. гличка.
Гноїти, гною, -їш, гл.
1) Гноить. Діди строють, а баби гноють.
2) Унаваживать, удобрять.
Зазелені́ти, -ні́ю, -єш, гл. Зазеленѣть. Діраве радно все поле закрило, Бога просило, щоб ся зазеленіло. От весна настав: хліба скрізь посходили, — зазеленіло.
Займи́ти, -млю, -миш, гл. = зайняти. Посліднюю корову з загороди займив.
Набре́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться.
Одр.. Кромѣ здѣсь находящихся словъ Cм. еще отъ відрада до відрятувати.
Ріжкатий, -а, -е. Угластый.
Ростурбувати, -бу́ю, -єш, гл. Растревожить.
Смакота, -ти, ж. Пріятный вкусъ. Пий горілочку, випивай смакоту.
Стрібувати, -бую, -єш, гл. Попробовать, попытать. Хлопцеві дуже сі подобало, як коваль зелізо кує, та й каже: «Тату, а ну й я стрібую». Що би його запитали, і що знає, стрібували.
