Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свідчитися

Свідчитися, -чуся, -чишся, гл. Призывать во свидѣтели. Богом свідчиться, а чорту душу запродав. Ном. № 6790.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІДЧИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІДЧИТИСЯ"
Ангеля́нка, -ки, ж. Англичанка.
Ма́рмур, -ру, м. 1) Cм. мармор. 2) = птица кропивник. Вх. Пч. II. 7.
Навтрю́хи нар. Бѣгомъ. Махнув в те місце навтрюхи. КС. 1882. XII. 625.
Оскипище, -ща, с. = граблище. Вх. Зн. 45.
Покупляти, -ля́ю, -єш, гл. = покупувати. У нашої да Ганночки в подолі мережки, покупляв їй да Яковко про свят день сережки. Чуб. III. 131.
Прутина, -ни, ж. Хворостина, розга. Ой пішов дід на подвір'я та взяв за прутину. Чуб. V. 1131. Ум. прути́нка.
Пуголовиця, -ці, ж. = пуголовок. Вх. Пч. II. 17.
Путлиця, -ці, ж. Ремень, которымъ привязывается стремя.
Сапуга, -ги, ж. = пужално. Вх. Зн. 62.
Чехоня, -ні, ж. = чахоня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІДЧИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.