Вертеп, -пу, м.
1) Пещера. Благовістив в Назареті, — стала слава у вертепі. Колядка. І слово правди і любови в степи, вертепи понесли.
2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни.
Відтинати, -на́ю, -єш, сов. в. відтяти, -дітну, -неш, гл. Отсѣкать, отсѣчь, отрубливать, отрубить. Вона йому голову відтяла. відтяти пелену. Отрѣзать подолъ — наказаніе женщинѣ за прелюбодѣяніе. А з Марсом чи давно піймавши, Вулкан їй пелену відтяв? річ відтяло (кому, у кого). Не въ состояніи заговорить, отняло языкъ.
Донщи́ха, -хи, ж. = дончиця. Донщиха йшла в Ярусалим.
Єги́петський, -а, -е. Египетскій. Переносно: злой. єги́петська ба́ба, єги́петська му́ма. Злая баба.
Праворуч нар. Направо.
Процвірчати, -чу́, -чи́ш, гл. О сверчкѣ: протрещать. Усю ніч процвірчав цвіркун.
Рашкуль, -ля, м. Терпугъ.
Трісочок, -чку, м. Щепочки и сухія вѣточки для растопки. Запалила Марусенька дрібненьким трісочком. Cм. трусок.
Узварець, -рцю, м. Ум. отъ узварь.
Хапанка, -ки, ж.
1) Воровство, кража. Ей, лови його, хапанка! — кричить видющий.
2) Взятка.
3) Торопливость, поспѣшность. Не хапанка на Іванка.
