Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свідкування

Свідкування, -ня, с. Свидѣтельство, свидѣтельствованіе. Св. Мр. І. 44.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІДКУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІДКУВАННЯ"
Забрьо́хувати, -хую, -єш, сов. в. забрьо́хати, -хаю, -єш, гл. Замачивать, замочить, забрызгивать, забрызгать грязью (платье).
Зажи́тий, -а, -е. Зажиточный. Міусск. окр.
Каптурка, -ки, ж. Мужской головной уборъ: шерстяной колпакъ въ видѣ усѣченнаго конуса. Гол. Од. 48.  
Мароква́, -ви, ж. Трясина, топь, болото. Угор.
Неспроможний, -а, -е. Не имѣющій возможности, не въ состояніи, несостоятельный.
Скороліски, -ків, м. мн. Синіе подснѣжники. Н. Вол. у.
Сороченька, -ки, ж. Ум. отъ сорочка.
Столярня, -ні, ж. Столярная мастерская.
Трусихвостка, -ки, ж. = трясихвістка 1. Вх. Уг. 271.
Услужити, -жу, -жиш, гл. Оказать услугу, услужить. На́ тобі; ще й плахта буде, коли услужиш. Шевч. 304.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІДКУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.