Гу́си. Cм. Гусь.
Кований, -а, -е. 1) Подкованный. Ой стукнули ковані коні на дворі. ся на обидві кована. Этой не проведешь.
2) Окованный. Ой де ж твої, Нечаєнку, кованії вози? Старосвітська скриня на коліщатах, кована залізом вся.
3) Мощеный. Як поїдете у місто, то шукайте кованої вулиці; вона тілько одна там і є.
4) Чеканенный. Достав мальовану тацю, сріблом ковану.
5) Съ измѣненнымъ удареніемъ: кова́ний. Пятнистый (о масти свиней). Кабана будут смалить... и смалять кованого или білого. Від мого кованого кабанця не втече ні один заєць.
Лелі́яти, -лію, -єш, гл. Лелѣять. Мати сина леліяла, потіхи ся надіяла.
Ли́царь, -ря, м. Рыцарь. А тут Михайлик лицарь був. Громада вибрала гетьмана — преславного Лободу Івана, лицаря старого.
Незгірш, незгірше, нар.
1) Не хуже. Взнала й я незгірш старенької моєї, почім на світі ківш лиха.
2) Не особенно худо, сносно. В сього хазяїна було мені незгірш.
Общипувати, -пую, -єш, сов. в. общипа́ти, -па́ю, -єш, гл. Общипывать, общипать. Я цю черешеньку й общипала.
Переднювати, -нюю, -єш, гл. Пробыть, провести день. Аби день переднювати, а ніч переночувати.
Писарчук, -ка, м.
1) Сынъ писаря.
2) Молодой писарь, канцеляриста.
Позадинати, -на́ю, -єш, гл. Вставить дно (во многомъ). Бондарь позадинає барильця.
Свекрушина, -ни, ж. = свекруха. Прибірайся, свекрушино, прибірайся, молодої невісточки сподівайся.
