Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світити

Світити, -чу́, -тиш, гл. 1) Свѣтить. Сонце світить. Ном. № 236. Ой місяцю, місяченьку і ти, зоре ясна! Ой світіть там по подвірю, де дівчина красна. ЗОЮР. II. 141. світити в о́чі. Льстить. Св. Л. 228. Пан тільки в очі світив, що лучче було б, як би він гудив. Св. Л. 92. 2) Зажигать. Та світи вже свічку, нічого не видко. 3) Въ карточной игрѣ: а) быть козыремъ. Король жировий світить. Голяк масти, черва світить — игра словъ, насмѣшка надъ бѣднякомъ. Ном. № 1526. 6) Открывать козыря. Світи козиря. КС. 1887. VI. 471. 4)волосом. О замужней женщинѣ: ходить съ непокрытой головой. Левиц. І. 1. 279. 5)голово́ю. Быть дѣвушкой. Що жінкою, то не дівкою, не світити голівкою. Грин. III. 297. 6)тілом. Показывать обнаженное тѣло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИТИ"
Більмач, -ча, м. = більмак. Желех.
Гайняний, -а, -е. Грязный, скверный. Громада, громада! гайняна їх рада! Ном. № 14068.
Креміння, -ня, с. соб. отъ кре́мінь. Я маю вельми дорогий крам: шпильки і голки, креміння і люльки. Макс. (1849). 70.
Нося, -сі, м. дѣтск. Носъ.
Одвірок, -рка, м. Дверной косяк. Чуб. VII. 378. Kolb. І. 57. Золотая брама, а срібні одвірки. Н. п. Ум. одвірочок.
Племенниця, -ці, ж. = небога.
Помазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. помазатися, -жуся, -жешся, гл. 1) Намазываться, намазаться. Помазатися паном, панами. Стать бариномъ, на барскій ладъ жить. Сим. 141. Уже він помазався паном. Черк. у. Возний так і бундячиться, що помазався паном. Котл. Н. П. 387. Помазатися чим. Употребл. иногда въ значеніи: едва что-либо узнать. Тільки що помазався книжкою, що й розгорнуть гаразд не вміє. Ком. II. № 871. 2) Получать, получить помазаніе. 3) Запачкиваться, запачкаться.
Постолець, -льця́, посте́лик, -ка, м. Ум. отъ постіл.
Прощальний, -а, -е. 1) Прощальный. 2) — молитва. Разрѣшительная молитва.
Сучасник, -ка, м. Современникъ. К. Кр. 8. Здивувала сучасників своїх. Г. Барв. 429.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.