Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світити

Світити, -чу́, -тиш, гл. 1) Свѣтить. Сонце світить. Ном. № 236. Ой місяцю, місяченьку і ти, зоре ясна! Ой світіть там по подвірю, де дівчина красна. ЗОЮР. II. 141. світити в о́чі. Льстить. Св. Л. 228. Пан тільки в очі світив, що лучче було б, як би він гудив. Св. Л. 92. 2) Зажигать. Та світи вже свічку, нічого не видко. 3) Въ карточной игрѣ: а) быть козыремъ. Король жировий світить. Голяк масти, черва світить — игра словъ, насмѣшка надъ бѣднякомъ. Ном. № 1526. 6) Открывать козыря. Світи козиря. КС. 1887. VI. 471. 4)волосом. О замужней женщинѣ: ходить съ непокрытой головой. Левиц. І. 1. 279. 5)голово́ю. Быть дѣвушкой. Що жінкою, то не дівкою, не світити голівкою. Грин. III. 297. 6)тілом. Показывать обнаженное тѣло.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТИТИ"
Великотерплячий, -а, -е. Многотерпѣливый. Бог великотерплячий. Васильк. у.
Воживо, -ва, с. Проводь, проведеніе куда либо (человѣка). За воживо ж поміркувать у грека Фоки зговорились. Мкр. Г. 32.
Змучити, -чу, -чиш, гл. Измучить. Левиц. Пов. 37.
Ланцюговий, -а, -е. Цѣпной.
Мо́жний, -а, -е. 1) Могущественный, сильный. Можний панонько. Чуб. Між иншим злом, яке чинили тоді можні люде, закопували вони межі. К. 2) Богатый. 3) = можливий. се можна, не мо́жна річ. Это возможно, невозможно.
Покашляти, -ляю, -єш, гл. Покашлять. Покашляв днів зо два, а оце вже й годі. Черниг. у.
Попізнитися, -нимо́ся, -ните́ся, гл. Опоздать (о многихъ).
Розскакатися, -каюся, -єшся, гл. Распрыгаться, растанцоваться. Вх. Уг. 266.
Розшарпувати, -пую, -єш, сов. в. розшарпати, -паю, -єш, гл. Растерзывать, растерзать. Піду в ліса, піду в гори і на острі скали, а щоб моє грішне тіло звіри розшарпали. Чуб. V. 222.
Широко нар. 1) Широко. Широко ступав він. Стор. МПр. 109. 2) Обстоятельно, пространно. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Іван Рус.» К. ХП. 21. Чіпка став широко росказувати. Мир. ХРВ. 247. Ум. широченько. Ступай, ступай, кониченько, широченько. МУЕ. III. 115.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.