Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

світати

Світати, -тає, гл. безл. Свѣтать, разсвѣтать. Світає, край неба палає. Шевч. Ой без милого соловейка і світ не світає. Мет. 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВІТАТИ"
Віник, -ка, м. 1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Ном. № 3164. Пам'ятатиме до нових віників. Ном. № 3646. 2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. КС. 1898. VII. 46. Ум. віничок.
Кодря, -рі, ж. = ковдра. Укриєтесь кодрями. Кобеляк. у.
Мі́ло нар. = дрібно. (Порубано) біле тіло, як мак міло. Гол. І. 24.
Моро́кува́тий, -а, -е. Затруднительный; хлопотный. Справа була не морокувата. К. ХП. 18.
Набавля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. наба́витися, -влюся, -вишся, гл. Вдоволь веселиться, — повеселиться. Нім вони ся набавили, штирі свічки спалало. Гол. І. 81.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Примушувати Cм. примушати.
Склярчук, -ка, м. Подмастерье у стекольщика.
Спустіння, -ня, с. Запустѣніе. Єв. Мр. XIII. 14.
Шерсть, -ти, ж. 1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном. 2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВІТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.