Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свитка

Свитка, -ки, ж. Ум. отъ свита.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИТКА"
Білизнина, -ни, ж. = білизна 1. Вх. Уг. 227.
Жа́лнощі, -щей и -щів, ж. мн. лощі. Жалнощі узяли його. Черк. у.
Кватирант, -та, м. Квартиранта. Лебединск. у.
На́мордень, -дня, м. Оплеуха, пощечина.
Перекіцнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Перекувыркнуться. Вх. Уг. 258.
Понадарювати, -рюю, -єш, гл. Надарить (во множествѣ). Родичі башті, так усього їй понадарювали. Кіевск. у.
Попертися, -пруся, -прешся, гл. Отправиться куда, пойти, полѣзть (грубо). Так і поперся п'яний у хату до чужих людей. Харьк.
Поспішно нар. Поспѣшно. КС. 1882. ХП. 514. Ідуть, щоб побідить поспішно, або щоб трупом полягти. Котл. Ен. Ум. лоспішне́нько.
Скоблити, -лю, -лиш, гл. Скоблить, скрести. Скоблити бульбу. Самбор. у. въ Галиц. Вх. Зн. 63.
Увіз, увозу, м. Дорога въ ложбинѣ, оврагѣ. Их. Зн. 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВИТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.