Ганити, -ню, -ниш, гл. Порицать, укорять, бранить, злословить, порочить, поносить, безчестить. Служив Москві, Іване, а вона ж його гане.
Зве́рхник, -ка, ж. Начальство, старшій, власть имущій. Нові там зверхники запанували.
Зере́нце, -ця, с. Зернышко. Ум. отъ зерно.
Злишок, -шку, м. Излишекъ. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю. Будуть злишки — убогшому подаси.
Коростій, -тія, м. Имѣющій коро́сту. Коростій, коростій! веди бабу на постіль!
Облупити, -ся. Cм. облуплювати, -ся.
Особне нар. = особе.
Підборідь II, -роді, ж. Сафьянный ремешекъ у гуцульской шляпы; проходя подъ подбородкомъ, удерживаетъ шляпу на головѣ.
Спродуватися, -дуюся, -єшся, гл. = спродаватися.
Уконтентовувати, -вую, -єш, сов. в. уконтентувати, -тую, -єш, гл.
1) Удовлетворять, удовлетворить. Нехай же так буде, як швець каже: перемалюю, щоб і його вконтентувати.
2) Угощать, угостить. Добрих послав тобі Господь гостей, та чим то їх уконтентуєш?
