Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

свиріпиця

Свиріпиця, -ці, ж. Раст. = свиріпа. ЗЮЗО. І. 136.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 106.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИРІПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СВИРІПИЦЯ"
Запомага́ч, -ча́, м. Дающій вспомоществованіе, помогающій.
Кровопій, -пія, м. = кровопивець. Сказано, — кровопій людський. Мир. Пов. І. 131.
Наперекі́р нар. Наперекоръ, вопреки. Невесела думка наполягла на її чоло, наперекір веселій природі. Левиц. І. 339.
Позраджувати, -джую, -єш, гл. Измѣнить (о многихъ, многомъ).
Пообхвачувати, -чую, -єш, гл. = пообхоплювати.
Порнути, -ну́, -не́ш, гл. 1) = пірнути. Я на дно порну і сіти порву. Лукаш. 95. 2) Пырнуть, кольнуть. Він його як порне списом. ЗОЮР. І. 285.
Прикадок, -дка и -дку, м. Небольшая кадка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Пуджівно, -на, с. = пужално. Вх. Зн. 57.
Служення, -ня, с. Служеніе. Єв. Л. І. 23.
Снуровиці, -ць, ж. = шнуровиці. Гол. Од. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СВИРІПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.