Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгорожувати

Розгорожувати, -жую, -єш, сов. в. розгородити, -джу, -диш, гл. Разгораживать, разгородить, снять огорожу. Коли обгородивсь, так нам його не розгорожувать уже. Грин. І. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОРОЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОРОЖУВАТИ"
Бортяний, -а, -е. Имѣющій борть (о деревѣ). К. (Желех.).
Дрімлю́чий, -а, -е. Сонливый, расположенный къ дремотѣ.
Заглу́шувати, -шую, -єш, гл. = заглушати. Усякий чоловік заглушує своє горе: хто п'янством, хто скнаростю, а сей, бач, казками. Г. Барв. 311.
Луца́к, -ка, луцан, -на, м. Толстолицый человѣкъ. Александров. у. Ув. луцаняга. Мнж. 184. Лежить на лаві такий здоровенний луцаняга. Мнж. 130.
Ма́тінчин, -на, -не. Матушкинъ.
Наді́йність, -ности, ж. Надежность; увѣренность. Желех.
Пасинок, -нка, м. 1) = пасерб. 2) Побочные побѣги на растеніяхъ.
Пооббивати, -ваю, -єш, гл. То-же, что и оббити, но во множествѣ.
Розбалакувати, -кую, -єш, гл. 1) Разговаривать. 2)кого́. Уговаривать, увѣрять, наговорить кому. Почали (пани) царя розбалакувати та й завірили, шо це правда. Мнж. 83.
Чирякуватий, -а, -е. Покрытый чирьями.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГОРОЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.