Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

розгорожувати

Розгорожувати, -жую, -єш, сов. в. розгородити, -джу, -диш, гл. Разгораживать, разгородить, снять огорожу. Коли обгородивсь, так нам його не розгорожувать уже. Грин. І. 87.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 39.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОРОЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РОЗГОРОЖУВАТИ"
Боголюбно нар. Боголюбиво. Чуб. І. 176.
Змазуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. змазатися, -жуся, -жешся, гл. Смазываться, смазаться.
Натягач, -ча, м. 1) Инструментъ: а) у бочара — для натягиванія обручей на бочку; б) у колесника — для натягиванія обода на спицы. 2) Веревочка, составляющая часть шерстобитнаго лука (Cм.). Черниг. у. 8) Раст.: а) Paris quadrifolia L. б) Ranunculus lingua L. в) Silene noctiflora L. ЗЮЗО. I. 130, 133, 136.
Нестямитися, -млюся, -мишся, гл. Не опомниться; быть внѣ себя. Козак од радости нестямивсь, що князь виходе битись з ним. Котл. Ен. VI. 82.
Окупати, -па́ю, -єш, сов. в. окупити, -плю́, -пиш, гл. Выкупать, выкупить.
Спорядити, -ся. Cм. споряджати, -ся.
Спуховисто нар. = спухово. «Ви ж, хлопці, навозіть льоду так, щоб і зверх ями було». — А звісно, так. Треба наложить його спуховисто. Екатер. у.
Старча, -чати, с. Дитя-нищій. Г. Барв. 189.
Трояково нар. Трояко. Живу, а не роджуся і трояково годжуся. Ном. № 62, стр. 292.
Шлямпати, -паю, -єш, гл. Бродить, брести. Гол. III. 127.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РОЗГОРОЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.