Дога́яти, -га́ю, -єш, гл. — кого. Задержать до извѣстнаго времени. До вечора мене догаяв і таки не віддав грошей.
Зябрій Cм. зюбрій.
Карабін, -на, м. = карабин. Стан солдатський, вус козацький, карабін до того. Ум. карабінчик. Вже ж мому рідну сину карабінчик дали.
Кльокати, кльо́чу, -чиш, гл. = квоктати. Cм. кльока.
Несогірший, -а, -е. = незгірший.
Пошануватися, -нуюся, -єшся, гл.
1) Повести себя хорошо. Тобі на Бога не сподіваться, самій було пошануваться.
2) Угостить другъ друга.
Прогорювати, -рю́ю, -єш, гл. Прогоревать. Прогорювала ще скілько літ з малим Тишком.
Прочередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Пробыть чередником.
Солонище, -ща, с. = солонець 1. Збігаються як на солонище.
Тей, того, мѣст. = той. Занедужала й вона і пійшла скоро за батьком на тей світ.