Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

строчити

Строчити, -чу́, -чиш, гл. Строчить (въ шитьѣ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОЧИТИ"
Бавняний, -а, -е. Хлопчатобумажный; ватный, ваточный.
Бджілка, -ки, ж. Ум. отъ бджола.
Безвухий, -а, -е. 1) Не имѣющій одного уха или обоихъ. Чого це ваша собака безвуха? Полт. 2) О посудѣ, иголкѣ: не имѣющій ушка. Безвухий горщик. Безвуха голка.
Гуся́р, -ра, м. 1) Гусь—гермафродитъ. ЕЗ. V. 173. 2) = Гусятник 1. Вх. Лем. 406.
Жучо́к, -чка́, м. Ум. отъ жук
Заскі́млити, -лю, -лиш, гл. Заскиглити. Заскімле по собачий. Полт. г.
Пола́, -ли, ж. 1) Пола. Від напасти і полу вріж, а втікай. Ном. Під полою, під правою чужу милу держить. Чуб. V. 387. Ой вдарила мати об поли руками: діти ж мої, квіти мої, пропала ж я з вами. Н. п. Взяв за себе панну в самого короля з під поли. К. ЦН. 221. 2) Полотнище. Спідниця в сім піл. 3) У кожевниковъ: каждая изъ двухъ боковыхъ частей выдѣланной кожи: средняя часть, самая толстая, назыв. слуп, слупе́ць, а боковыя поли. Волч. у. 4) мн. поли. У обжигателей углей: въ кучѣ дровъ, приготовленной для обжиганія, — нижняя часть, состоящая изъ болѣе длинныхъ и тонкихъ дровъ. Вас. 146. 5) Каменная плита. Вх. Зн. 51. 6) Менструація. Вх. Зн. 51.
Поранка, -ки, ж. = поранина.
Садовий, -а, -е. Садовый. Проклята їх на світі займанщина, не знатимуть дороги садової. К. Іов. 54.
Стоком нар. Ловко, проворно. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРОЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.