Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стригти

Стригти, -жу́, -же́ш, гл. 1) Стричь. До Миколи ніколи не сій гречки, не стрижи овечки. Ном. № 452. 2) Бить. Всіх за все по спині стриг. Котл. Ен. VI. 17. 3) кінь стриже вухами. Конь прядетъ ушами. 4)зуби на ко́го. Острить на того зубы. Рк. Левиц. 5)куди. Направляться къ чему; намекать на что. Он куди його тягне. он куди він стриже. Мир. Пов. II. 62. Христя знає, куди се Грицько стриже, та мовчить. Мир. Пов. І. 119.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИГТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРИГТИ"
Бовдур, -ра, м. 1) Дымовая труба. Чуб. VII. 380. Повна хата (відьом) назбіралась. Вийняли вони із печі черепок чогось та й стали мазать ним під руками. Помаже оце під руками та й полетить у бовдурь. Грин. I. 60. Темним стовбом дим пішов з його бовдура. 2) Густой клубъ дыма, густая туча. Фр. Пр. 63. 3) Шесть, жердь у рыболововъ. 4) Болванъ, чурбанъ, неотеса. Фр. Пр. 63. Стирчить мов бовдур. Стоитъ, какъ болванъ. Ум. бовдурець, бовдурчик.
Веснянка, -ки, ж. 1) Весенняя пѣсня. веснянки поются исключительно ранней весной и исключительно молодежью. 2) Весенняя нимфа. Весняночка-паняночка десь у садочку шиє сорочку. Мет. 300. 3) мн. Веснушки. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки. Ном. № 266.
Дотіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. дотекти́, -течу́, -че́ш, гл. 1) Дотекать, дотечь, оканчивать, окончить течь. 2) Дотекать, дотечь до какого либо мѣста. 3) Хватать. У вас на це толку не дотече. Зміев. у. 4) Сравниваться, сравниться. Харьків проти Київа не дотече, бо менший. Зміев. у.
Жасми́н, -ну, м. Жасминъ, Philadelphus coronarius L. ЗЮЗО. І. 131. Цвіли кущі рожі, бузку, жасмину. Левиц. Пов. 20.
Зв'яза́ти, -ся. Cм. зв'язувати, -ся.
Метуши́тися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Суетиться. Як ні лає, як ні кричить на неї пані, — бабуся не лякається, не метушиться: іде тихо, говорить спокійно, дивиться ясно своїми очима ясними. МВ. (О. 1862. III. 61).
Ницість, -цости, ж. Низость, подлость. К. Дз. 40.
Позернити, -ню́, -ни́ш, гл. Дать крупное зерно хлѣбу. Як би Господь позернив просо! Зміев. у.
Улучати, -чаю, -єш, сов. в. улучити, -чу, -чиш, гл. 1) Попадать, попасть въ цѣль. Коли чи б'є, то вже влучає. Котл. Кн. IV. 65. Не влучила Лемерівна в ніженьку, та влучила Лемерівна в серденько. Мет. 285. 2) Попадать, попасть куда, найти путь. Я не влучу до вас заходити. (Стрижевск.). 3) Умѣть, съумѣть что сдѣлать. Як не влучиш і йому дати сього дання, то марне й вона питиме. Г. Барв. 536. 4) Успѣть замѣтить, успѣть прослѣдить. Він кинув на нас палицю — ми йшли всі укупочці — а ми розбіглись по дорогах — не влучила я куди яка з нас і побігла. Павлогр. у.
Хватькома нар. = хватком. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРИГТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.