Весело нар. Весело. Тоді чоловік весело співає, як п'ятериком поганяє. Весело не засміється, не гляне. Ум. веселенько. Як мій милий біля мене, — гулять веселенько.
Конче нар. Безотлагательно, непремѣнно, именно. Нащо се вам його так конче треба? І треба ж було сім паничам потрапити перелізти конче в мій садок.
Левиха, -хи, ж. = левиця. Дивиться, перед їм левиха стоїть.
Мо́льниця, -ці, ж. Вымоина, водомоина послѣ сильнаго дождя.
Навмана́, навмани́, навманці́, навманя́, нар. Наобумъ; куда попало, наугадъ. Навмани Лазара співати. От, буде навмана стрибати. Навманя росказую.
Плац, -цу, м. 1) Вообще мѣсто и въ особенности, гдѣ прежде было жилье. 2) Площадь.
Прибірати, -ра́ю, -єш, сов. в. прибрати, -беру, -реш, гл. 1) Убирать, убрать, прибирать, прибрать, привести въ порядокъ; принимать, принять. Прийшовши, знайде (домівку) виметену й прибрану. А в дівчини одна хата, та й та не прибрата. 2) Одѣвать, одѣть, наряжать, нарядить. Дівчата гарні, усі прибрані. Прибери пень, то й пень покращає. 3) Брать, взять. Еней, матню в кулак прибравши і «не до соли» промовлявши, садив крутенько гайдука. до рук прибрати. Прибрать къ рукамъ, захватить. 4) Подбирать, подобрать, выбрать то, что подходить въ пору, въ мѣру. Не прибере Харитина невістки до душі. Не прибере нічого він собі купить за тиї гроші. У тому то селі родивсь наш Г. Ф. Квітка і по сьому то селу прибрав собі надане ім'я Основ'яненко. 6. нічого не прибрав більш їй одмовити. — Ничего больше не нашелся ей отвѣтить. 73) — розуму, ума, спосіб, способу. Находить, найти способъ, додуматься, выдумать. А отаман чумацький, Товстуха, собі ума прибірає, що йому робить. Прибрали мок способу літати по воздусі. Стали ляхи способ прибірати. син прибраний. Пріемный сынъ. Вовк хований, приятель перепрошений, син прибраний, а жид хрещений, то все непевні. 5) Съѣдать, съѣсть, поѣдать. Нічого не робить, а все прибірає, що подадуть на стіл. Наїдків, напитків понастановлювала... А панночка усе прибіра, наче той горобець, хутенько й чистенько.
Прозивка, -ки, ж.
1) Насмѣшливое прозваніе.
2) Бранное слово.
Стрим, -му, м. Удержъ. Cм. упин. Нема стриму вдовиному сину.
Телепень, -пня, м.
1) То, что болтается, мотается.
2) Колокольный языкъ.
