Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

строщити

Строщити, -щу́, -щи́ш, гл. 1) Растрощить. Строщити на дрізочки. Ном. № 3866. Ой я тую червону калину строщу і зламаю. Чуб. V. 284. 2) Сожрать, съѣсть съ жадностью. Всі строщили сухарі. Котл. Ен. IV. 19.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 219.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОЩИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОЩИТИ"
Возрости-літ, нар. Взрослыхъ лѣтъ. Він возрости-літ пішов у москалі. Харьк.
Засе́ра, -ри, об. Нечистоплотный человѣкъ.
Манта́чка, -ки, ж. Родъ узкой лопаточки, намазанной смолою съ пескомъ и служащей для остренія косы. Мнж. 185.
Ма́сляно нар. Много масла. Сиряно, масляно. Ном. № 6485.
Носатизна, -ни, ж. Сапъ. Галиц.
Омертвіти, -вію, -єш, гл. Омертвѣть, обмереть. Омертвіють люде від страху. Єв. Л. XXI. 36. Як вистрелили, дак він і омертвів.
Поввозити, -жу, -зиш, гл. Ввезти (многихъ, многое).
Поросклеювати, -кле́юю, -єш, гл. Отклеить (во множествѣ).
Примережити Cм. примережувати.
Стригун, -на, м. Годовалый лошонокъ, у котораго стригутъ гриву. Вас. 197. Ум. стригунець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРОЩИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.