Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

строжити

Строжити, -жу, -жи́ш, гл. Обрубывать сучья срубленнаго дерева. Шух. І. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОЖИТИ"
Вітряно нар. Вѣтрено.
Закуйо́вдити, -джу, -диш, гл. 1) Перепутать, взбить (волоса). 2) Сдѣлаться мятели. Оце б'є яке! Оце закуйовдило! Мир. Пов. І. 115.
Здорове́сенький, -а, -е. Ум. отъ здоро́вий.
Капці Cм. капець.
Коричуватий, -а, -е. Корытообразный, усѣянный рытвинами. Дорога в лісі коричувата. Харьк. г.
Лошиня́, -ня́ти, с. = лоша. Н. Вол. у.
Підбрехати Cм. підбріхувати.
Поковзом нар. Скользя. Бим мужики бабу, та потім поковзом тягли. Прил. у.
Сікунка, -ки, ж. = сікавиця. Вх. Пч. II. 19.
Тминник, -ка, м. Раст. Asperula galioides. М. и В. Анн. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.