Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стрівожити

Стрівожити, -жу, -жиш, гл. Встревожить.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 216.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІВОЖИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРІВОЖИТИ"
Жґут, -та́, м. = джґут.
Заломи́ти Cм. заламлювати.
Засі́патися, -паюся, -єшся, гл. 1) Задергаться. 2) Сильно умориться отъ хлопотъ, бѣготни. Наймички аж засіпались, пораючись: та́ локшину кришить, та вареники ліпить. Кв. II. 212.
Злодіячка, -ки, м. Ум. отъ злодійка.
Ошукати, -ся. Cм. ошукувати, -ся.
Перемусувати, -сую, -єш, гл. Перепѣниться.
Посідати I, -даємо, -єте, гл. 1) Сѣсть (о многихъ). Посідали з Ісусом і ученики Його. Єв. Мр. II. 15. Уся громада посідала. Гліб. 51.
Прилюблятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прилюби́тися, -блю́ся, -бишся, гл. 1) Сходиться, сойтись съ кѣмъ, узнавъ, полюбить. Як я до його придивилась, прилюбилась, моя матінко, так він мені за дитину рідну став. МВ. ІІ. 22. 2) Пристращаться, пристраститься. Прилюбився до горілки. Канев. у.
Пропускати, -ка́ю, -єш, сов. в. пропусти́ти, -щу́, -стиш, гл. Вода і скло добре пропускають крізь себе світ. Ком. II. 42. 2) Давать, дать дорогу. Ой вороги, вороги, пропустіте дороги. Чуб. V. 453. 3)дірку. Дѣлать, сдѣлать, оставить дыру, отверстіе. Викопав у клуні велику яму і зверху пропустив таку дірку, аби бриль помістивсь у яму. Рудч. Ск. І. 62.
Солодовник, -ка, м. Дѣлающій солодъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРІВОЖИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.