Бугаювати, -гаюю, -єш, гл. Вести себя какъ племенной быкъ (о не вполнѣ оскопленномъ быкѣ). Це бичок нутряк, — бач, з одним, а друге в отрунку, буває й у пахві, то як не вирізать оте друге, то й бугаюватиме и у роботу не годитиметься.
Бузун, -на, м. Низшій сортъ соли (съ примѣсью грязи).
Вигукувати, -кую, -єш, сов. в. вигукнути, -ну, -неш, гл. Выкрикивать, выкрикнуть, вскрикнуть. Ідуть вози із-за гори вискрипуючи, а за ними чумаченьки вигукуючи.
Глейок, -йку, м.
1) Ум. отъ глей.
2) Смѣсь охристой глины съ пескомъ (красящее вещество).
Падалишний, -а, -е. , падалишній, -я, -є. 1) Выросшій изъ высыпавшагося зерна или сѣмени. Падалишнє жито.
2) Незаконнорожденный. Андрій з падалишних.
Початуха, -хи, ж. Зачинщица? Заськи, початухо, заськи!
Тупотнява, -ви, ж. Топотъ. Як турнуть коні, то така тупотнява, що аж земля стугонить.
Цапиний, -а, -е. Козлиный. Ой у тебе, вражий діду, цапиная борода. Ріжки цапині. Цапиний голосок.
Шибак, -ка, м. = шуліка.
Шкіритися, -рюся, -ришся, гл. = шкірити зуби.
