Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стромити

Стромити, -млю, -миш, гл. = стромляти. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОМИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОМИТИ"
Ведмедча, -ча́ти, с. = ведмеденя. Рудч. Ск. І. 122.
Вистругувати, -гую, -єш, сов. в. вистругати, -гаю, -єш, гл. 1) Вистрагивать, выстрогать. Вистругай оцю дошку. 2) Выравнивать, выровнять (поверхность земли). Тут за слободою вистружемо та наллємо тік, тут і змолотимо. Мнж. 127.
Дрові́тник, -ка, м. Дровникъ. Радодомысл. у. (Рк. Левиц.).
Зама́рити, -рю, -риш, гл. Возмечтать.
Малаха́йка, -ки, ж. = малахай 1. Ум. малахаєчка. Малахаєчка, що сама січе, сама і крає. Мнж. 22. Малахаєчка-дротяночка. КС. 1882. V. 362.
Молоди́ти, -джу, -диш, гл. Молодить, придавать видъ молодости. Ні літ вона, ні спеки не боїться, бо молодить її пекельна тьма. К. ПС. 123.
Облуплюватися, -лююся, -єшся, сов. в. облупитися, -плюся, -пишся, гл. Обдираться, ободраться, облупиться, обвалиться. Хати не обмаже: облупиться, обсиплеться. Г. Барв. 224.
Поблизнити, -ню́, -ниш, гл. = поблизничити. Таки ж одного привести — живіт болить, а то ж двоє поблизнила. Грин. III. 449.
Розгордіти, -ді́ю, -єш, гл. Возгордиться, загордиться. Так розгорділи деякі. Коринѳ. І, гл. IV. 18.
Смалець, -льцю, м. Стопленный птичій жиръ, стопленное свиное сало. Маркев. 161.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРОМИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.