Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

стромота

Стромота, -ти, ж. = соромота. Танець не робота: хто не вміє, то стромота. Ном. № 12476.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОМОТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СТРОМОТА"
Дружкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть дружко́м или дру́жкою на свадьбѣ. Грин. ІІІ. 437. Алв. 64, 96. Було б тобі, дружку, не дружкувати, було б тобі свині пасти. Грин. ІІІ. 457. Чи ти вже дружкувала коли? Полт.
Запові́тритися, -рюся, -ришся, гл. Запропаститься.
Няти, йму́, йме́ш, гл. 1) Брать. 2) Брать (о рѣжущемъ орудіи). Твоєї шиї міч не йме. АД. І. 133. 3) няти віри. Вѣрить. З брехні не мруть, та вдруге віри не ймуть. Ном. № 6805.
Помістити, -ся. Cм. поміщати, -ся.
Попідпікувати, -кую, -єш, гл. = попідпікати. Повів же його да пожаречком, да пожар ноженьки да попідпікував. Черниг. (АД. І. 26).
Смілий, -а, -е. Смѣлый. МВ. (О. 1862. III. 55). Ум. сміленький, сміле́сенький.
Утонути, -ну, -неш, гл. = утопнути. Плив, плив, та на березі й утонув. Ном. № 1826. Правда і в морі не втоне. Ном. № 6685.
У́чий, -а, -е. = Ове́чий. Вх. Лем. 4 76.
Чаклун, -на, м. Колдунъ, чародѣй.
Щеплення, -ня, с. Прививка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СТРОМОТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.