Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати.
Відрізняти, -няю, -єш, сов. в. відрізни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Отдѣлять, отдѣлить. Вони вже двох синів одрізнили, а два з їми живуть. Відрізняють дитину від матерньої мови. Майстер ще з неї (дитини) городянина зробить.... усіма звичаями од селян одрізнить. 2) Отличать, отличить. Мова.... відрізняє людей від инших звірів.
Діра́вити, -влю, -виш, гл. Дырявить.
Дури́ло, -ла, м. 1) = дурень. 2) Раст. Angelica archangelica.
Жовто́брюшок, -шка, м. Ум. отъ жовтобрюх.
Кімля, -лі, ж. Сѣтка для ловли рыбы.
Попідтягати, -га́ю, -єш, гл.
1) Подтащить (во множествѣ).
2) Подтянуть. Пояси попідтягаємо, щоб менше ззісти.
Посмердіти, -джу, -диш, гл. Повонять нѣкоторое время.
Скричати, -чу́, -чи́ш, гл. Закричать. Хочу скричати — дух мені захопило.
Сміть, -ти, ж. Мятель.
