Горі́лка, -ки, ж. Водка, хлѣбное вино. Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають. Без горілки — нема говірки. Ум. Горі́лонька, горі́лочка.
Драглина́, -ни́, ж. Топь, трясина. Cм. драгва.
Забу́ртати, -таю, -єш, гл. Зарыть.
Заги́бок, -бку, м. = загиб.
Копичення, -ня, с.
1) Складываніе, сваливаніе въ кучу.
2) Складываніе въ копны.
Пооблизувати, -зую, -єш, гл. Облизать (во множествѣ). І ложки пооблизували, такий добрий кісіль.
Присвячуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. присвяти́тися, -чу́ся, -ти́шся, гл. 1) Посвящаться, посвятиться, быть посвященнымъ кому, чему. 2) Дѣлаться, сдѣлаться святымъ. Пійду в черниці, вморю себе голодом, присвячусь молитвами.
Прокидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прокинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Просыпаться, проснуться. Вночі прокинешся, — не спить Василько мій. Иногда прокинутися въ знач. очнуться. . Зомлів Марко, й земля задріжали... Прокинувся... до матері, — а мати вже спала. 2) Появляться, появиться; встрѣчаться, случаться. Щоки повпадали і вже волосся прокидається біле. Стали прокидатись де-где й злодіячки — новина в Пісках. Все ж таки прокидається такий час, шо вони й гулящі бувають, і одпочинуть як слід. 3) Только сов. в. ? Отелиться. Рано походила наша корова, то рано й прокинулась.
Розливки, -вок, ж. мн. = зливки 2.
Товчи, -чу, -чеш, гл. = товкти.
