Веління, -ня, с. Велѣніе, приказаніе. Обносять злющі мене словом, а я храню твої веління.
Дворічня́к, -ка́, м. Двухлѣтняя лошадь.
З'юртуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = загартуватися. На дворі з'юртувались і на щось дивились, до сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають, Харитину, всю беседу й молодих лякають.
Окацубнути, -ну, -неш, гл. Окоченѣть, замерзнуть.
Па́ленка, -ки, ж. Водка. Жеби м'я не біяв, паленку не піяв. Ум. паленочка.
Простромлювати, -люю, -єш, сов. в. простроми́ти, -млю́, -миш, гл. Ногу... так і простромив шаблюкою. От-от бугай настигне, от-от простроме рогом наскрізь Максимову спину.
2) Просовывать, просунуть. Простромив голову в двері.
Простувати, -ту́ю, -єш, гл. Идти прямо, направляться. Хто простує, той дома не ночує. Простували вони до Лубень невеличкими купами. Пливе військо, простуючи униз до порогів. 5. Скрізь по потоках пасовиська покладені корита, якими простує вода з.....менших потоків.
Рум 2 меж. = рип, меж. В суботу інспектор рум до хати.
Чинбарський, -а, -е. Кожевничій, кожевенный. Линтваревий кожух (пахне) за півмилі чинбарським квасом.
Щербатий, -а, -е. 1) Съ зазубриной, надколотый, вызубренный. Щербатого горшка ніколи не направиш. Колись і моя копійка не щербата була.
2) О человѣкѣ: у котораго выпалъ одинъ или нѣсколько зубовъ.
3) Вообще съ изъяномъ, съ недостаткомъ, неудачный. щербата до́ля. Горькая судьбина.
4) О лунѣ: на ущербѣ. Щербатий місяць.
5) щербата правда. Не вполнѣ правда, скорѣе ложь, чѣмъ правда. Ум. щербатенький. Правда, та щербатенька.
