Вербувати, -бу́ю, -єш, гл. Вербовать. Ой цісарю, цісаричку, чому нас вербуєш? Ой як же нас вербували, злоті юри дарували; а як же нас звербували, то в кайдани закували.
Іно нар. Только, лишь. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно пришила роду одвідати.
Набре́вкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться.
Перестраждати, -даю, -єш, гл. Перестрадать. Одним одна душею усе перестраждає, усе перетерпить.
Поклонятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. поклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл.
1) Кланяться, поклониться. Батькові й ненці поклоняйся. Также: передать поклонъ. Поклоняється бідний невольник із землі турецької, із віри бусурманської, у города християнські до отця, до матусі ...поклоняється голубоньком сивеньким. Козак до дівки ворлами та поклонився.
2) поклонився пані-матці хлібом. Посваталъ дочь.
Постинатися, -на́єнося, -єтеся, гл. Замерзнуть (во множествѣ) ? Учора вранці ходила я на річку сорочок прати, то дуже було холодно, аж береги постинались.
Стрибкий, -а, -е. Любящій скакать, прыгать. Стрибкий, як живчик.
Толовірство, -ва, с. Промыселъ соленія рыбы не самими рыболовами, а людьми, закупившими ее у рыболововъ. Cм. таловірка.
Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл.
Фрамуга, -ги, ж. Инша.
