Вивід, -воду, м. 1) Выводъ. 2) Выводъ, выводка, рожденіе (о птицахъ); выводокъ; родъ. Він кидає на землю свої яйця, щоб грілися в піску на вивод. Торік вивід був лучний. Увесь вивід вовчий. Сучого виводу. 3) Первое посѣщеніе церкви женщиною черезъ шесть недѣль послѣ рожденія ею ребенка для полученія очистительной молитвы. Такъ называется также и самая молитва. На вікні требник лежав з хрестом, в патрахіль замотаний. О. Гервасій в йому, було, з кропилом ходить, вивід читає, ходить сповідати. 4) Посѣщеніе новобрачною церкви въ понедѣльникъ послѣ брачной ночи для полученія молитвы. 5) Печная труба въ сѣняхъ и на крышѣ. Біжи в сіни до верха під вивід. Дим стелеться з вивода. 6) Полоса узора, вышитая вдоль рукава или пазухи рубахи. На сорочці у його гарний вивід, — наче змальовано з чого. Пошила рукава з виводами.
Видрібцем нар. Мелкими шажками. Видрібцем виступати.
Добі́гти Cм. Добігати.
Зга́рище, -ща, с. Пожарище.
Иверень, -рня, м.
1) Щепка, отрубленная поперегъ дерева. В однім селі рубають, а в другім иверні літають. (Загадка: дзвін).
2) Комокъ земли, вылетающій изъ подъ копытъ скачущей лошади. Cм. виверень.
Мигону́ти, -ну́, -не́ш, гл. = мигнути. Мигонула в мене грішна думка.
Негр, -ра, м. Негръ. Над товстими, як у негрів, губами стерчали руді вуси.
Причастний, -а, -е. Относящійся къ причащенію, къ причастію. причастна молитва. Молитва предъ причащеніемъ.
Употай нар. Тайно, секретно.
Хоз, -зу, м. Родъ сафьяна. Пятигор. окр.
