Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канчук

Канчук, -ка, м. Плеть, нагайка. Знайшли його повішеного за ноги й зашмагованого канчуками. Стор. МПр. 96. Під'їжджає пан оконом, канчук роспускає. Н. п.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЧУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЧУК"
Аблега́т, -та, м. Депутатъ (Галиц.). Голов. ІІІ. 261.
Богонько, -ка, м. Ум. отъ біг, бог.
Дога́дливий, -а, -е. Догадливый, смѣтливый. Тогді ляхи, мостивиї пани, догидливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. ЗОЮР. Оттоді то вдова недогадлива бувала, ще у другого козака правди питала. Мет. 423.
Клесачка, -ки́, ж. Сапожный инструментъ для разглаживанія швовъ. Як би в шевця не клесачка, швець пропав би як собачка. Харьк. у.
Особшаний, -а, -е. Особенный, выдѣляющійся, выдающійся. Він же добрий кобзарь? — Ні, не дуже особшаний. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Підтупатися, -паюся, -єшся, гл. Устать отъ ходьбы, отъ движенія.
Порозскакуватися, -куємося, -єтеся, гл. То-же, что и розскочитися, но во множествѣ.
Посивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. І голова посивіє. Ном. № 5637.
Терновий, -а, -е. Относящійся къ терну, изъ терна. Терновий кущ. Рудч. Ск. І. 96. Мережані ярма, тернові занози. Рудч. Чп. 129.
Хращати, -щу, -щиш, гл. О дергачѣ: кричать. Вх. Уг. 273.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЧУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.