Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каплиця

Каплиця, -ці, ж. Часовня. І в віфліємськую каплицю пішов молиться вірний Гус. Шевч. ІІ. 33. Ой ходімо у каплицю, Богу помолюся. У нас каплиця, а не церква. О. 1861. XI. 108. Ум. капличка. На пригорі, ніби капличка, козацька церква невеличка. Шевч. 407. Чи ти знаєш ту капличку, що в кінці парку? Стор. І. 182.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПЛИЦЯ"
Блудитися, -джуся, -дишся, гл. = блудити 1. Ой я в лісі не блудилась і у полі не пізнилась. Бал. 12.
Гній, гною, м. 1) Навозъ, пометь. Конюх коні ганяє, він гноєм воняє. Чуб. V. 1087. 2) Гной, матерія. Чиряк великий, а гною мало. Ном. № 6325.
Жаборі́ння, -ня, с. = жабуріння.
Зару́жжа, -жа, с. Солончакъ. По заружжах скот гризе землю. Радом. у.
Лоша́тна прилагательное, имѣющее лишь ж. родъ. Имѣющая жеребенка. То твоя кобила лошатна? Черниг. г.
Підгрязити, -зи́ть, гл. безл. Сдѣлаться грязно. На дворі підгрязило, не дуже добре їхати. Канев. у.  
Терполої, -ло́їв, мн. = кирполої. Херс.
Уклін, -лону, м. Поклонъ. Чуб. IV. 220.
Цензор, -ра, м. Цензоръ. У другій же половині того ж самого оповідання цензор звелів редакторові печатати вже баринь, изба і т. д. і не дозволив чумакам співати про волю, вози, про ярма і занози. К. XII. 126.
Чига, -ги, ж. = чечуга 1. МУЕ. І. 40.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.