До́ти, до́тиль, до́тіль, нар. До тѣхъ поръ, до того времени. Доти лях мутив, доки не наївся. Доти ходив, доки не наклав головою.
Качалка, -ки, ж.
1) Скалка для раскатыванія тѣста и бѣлья. На річці попрала, качалкою покачала.
2) Катокъ для укачиванія полей.
Ковбасник, -ка, м. Колбасникъ.
Куній, -я, -є. Куній. Куній хвіст. А він і зажартував, кунію шубочку попорвав; не журися, моя мила, кунія шубочка зашита буде, ми з тобою жити будем.
Мигу́шка, -ки, ж. Зарница, молнія.
Підчулити Cм. підчулювати.
Поребрина, -ни, ж. Реберная часть.
Розгорюватися, -рю́юся, -єшся, гл. — на що = розгорити. Як небудь розгорюємось на скотинку. Розгорювався десь на десять рублів.
Синятка, -ки, ж. Сортъ плахти, запаски. Що в лянній сорочці, а в плахті синятці. Ум. синяточка. Запасочка синяточка.
Цілісінький, -а, -е. Цѣлехонькій. Ходив сердега цілісінький день. Та перед тобою ж цілісіньке озеро, — чому ти не п'єш?
