Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канудити

Канудити, -дить, гл. безл. Тошнить. Наїлась ціх опеньків, так аж канудить. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНУДИТИ"
Випоминати, -на́ю, -єш, гл. Дѣлать наставленія, напоминанія. Батенько дає, ще й випоминає. Грин. ІІІ. 524.
Го́ня, -ні, ж. Тоже, что и го́ни (Cм.) и употребляется преимущественно именно въ указанной формѣ мн. ч. За гоню блоху б'є, а під носом ведмідь реве. Ном. № 6615.
Дорива́ння, -ня, с. Дорываніе. Богодух. у.
Карабинер, -ра, м. Карабинеръ.  
Лю́нтра, -ри, ж. Узкая длинная лодка. Мнж. 185.
Перегорнути, -ся. Cм. перегортати, -ся.
Помучити, -чу, -чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений. Рудч. Ск. II. 149.  
Попенько, -ка, м. Ум. отъ піп. О. 1862. IV. 29.
Роззуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роззутися, -зуюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться, снимать, снять обувь. Ном. № 13712. Розуйся бо з чобіт! Лебед. у.
Сисавка, -ки, ж. Раст. Trifolium rubens. Вх. Лем. 465.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.