Ласощохлист, -та, м. Сластолюбець. Ласощохлисти похожали, всі фертики і паничі.
Лепіх, -ха, м. Раст. Gluceria spectabilis.
Ли́нити, -ню, -неш, гл. У решетниковъ: снимать слой коры съ предварительно распаренныхъ въ печи липовыхъ стволовъ, обнажая лыковый слой, который потомъ отдѣляютъ отъ стволовъ.
Мжи́чка, -ки, ж. = мжа.
Моргу́н, -на, м. 1) Часто мигающій глазами, мигунъ, моргунъ. 2) Волокита.
Овва! меж., выражающее удивленіе, сомнѣніе, иронію. Эва! какъ бы не такъ! Перевелись тепер рицарі в Січі... — Овва! гукнув тутъ на всю світлицю Кирило Тур.
Поткання, -ня́, с. = піткання. Чия основа, аби моє поткання. Ум. потканнячко.
Рябити, -блю, -биш, гл. Дѣлать пестрымъ.
Соха, -хи, ж. 1) Столбъ, подпорка, преимуществ. вилообразная на концѣ, напр. на соху опирается матица хаты, верхняя часть крыши въ клунѣ; на ней вращается рычагъ колодезьнаго журавля; со́хами называются также столбики или подпорки, на которыхъ уставляется печь и пр. Также каждый изъ четырехъ столбовъ по угламъ хаты. Оце хата! дві сохи та соломи трохи. Ой піч стоїть на сохах. 2) Ножка терлиці въ видѣ развилины. 3) Соха. І соха в землі, і воли в ярмі. 4) Мѣра пахотной земли въ двѣ пятыхъ части десятины (потому что для вспашки одной десятины необходимо 2 1/2 дня работы одной сохой). Ум. сішка, сошечка.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл.
1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє.
2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга.
