Воща, -щі, ж. Вощина. Медок у роток, а вощу у церкву.
Дання́, -ня́, с. 1) Отрава вообще, въ частности же яйца насѣкомыхъ, брошенныя въ водку, которую подносятъ тому, кого хотять отравить. Як мені було йти на весілля, коли Солов'їха отроїла б мене з своїх рук, дала б дання в чарці горілки, як би могла. 2) Заговорное питье. Дання гірше трутизни. Се вже так, з дання причина.
Дерка́ч, -ча́, м. 1) Коростель (птица). Rallus crex. А в очереті та деркач дере, пусти, мати, на юлицю, бо аж плач бере. 2) Вѣникъ безъ листьевъ, голикъ. Баба вловила, в міх положила, деркачем била. 3) Названіе вола тонкаго и высокого, съ подтянутымъ животомъ. 4) Трещетка вѣтряная или ручная для спугиванія птицъ въ огородѣ или саду. Части ручн. деркача: па́льки, карбо́ваний вало́к, фіст. 5) Родъ игры съ трещеткой. Ум. Дерка́чик.
Зала́плювати, -люю, -єш, сов. в. зала́пити, -плю, -пиш, гл. У плотниковъ: соединять концы бревенъ. Оце тільки ми підвалини залаплювали, а тепер візьмемось за дошки.
Косорий, -а, -е. . косо́ра вівця́ Овца съ рогами, похожими на косы.
Пачкарювати, -рю́ю, -єш, гл. Заниматься контрабандой.
Печерування, -ня, с. Ловля раковъ руками въ ихъ норахъ.
Слих, -ху, м. Слухъ. Прийшли слихи до милої, що милого вбито.
Талярок, -рка, таляронько, -ка, таляро́чок, -чка, м. Ум. отъ таляр.
Хуторище, -ща, с. Місто для хутора, місто, гдѣ былъ хутір. Дворище яке, чи хуторище.
