Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канючити

Канючити, -чу, -чиш, гл. Клянчить. Ото канючить. Ном. № 2769.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЮЧИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЮЧИТИ"
Архи́вний, -а, -е. Архивный.
Барабосити, -шу, -сиш, гл. 1) Болтать, балагурить, калякать. Лохв. у. 2) Бить ладонями по спинѣ въ игрѣ въ ярки. Ив. 34.
Вівтарний, -а, -е. Олтарный.
Зда́лий, -а, -е. = здатний. Желех.
Зучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. зучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Пріучаться, пріучиться. Бо під батьковськими крильми я зучивсь до бою. К. МБ. III. 246.
Їдомий, -а, -е. Съѣдобный. Їдома річ. Черк. у. Полова хто-й-зна як їдома. Славянос. у. Молоте та потрапляє, щоб солома їдоміша була скотині, не дуже вимолочує зерно. Грин. І. 299.
Плава́к, -ка, м. 1) Пловучая мельница. Камен. у. 2) Поплавокъ въ рыболовной сѣти. Kolb. I. 73.
Полежаха, -хи, ж. Лѣнтяйка, лежебока. Я не яка небудь полежаха. Зміев. у.
Пустун, -на́, м. Шалунъ. Він пустун, неслух. Кролев. у.
Світогляд, -ду, м. Міровоззрѣніе. К. ХП. 123. Левиц. Пов. 89, 261. Я хочу виробити власний филозофський світогляд. Левиц. Пов. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЮЧИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.