Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

каптанник

Каптанник, -ка, м. Шьющій кафтаны.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 218.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПТАННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПТАННИК"
Гакарь, -ря, м. Стволъ молодаго дерева, которымъ связываютъ вмѣсто двѣ тальби, два плота, сплавляемаго дерева. Шух. I. 181.
Гуся́та, -ся́т, с. мн. 1) мн. ч. отъ гуся. 2) Накожная болѣзнь.
Заті́пати, -паю, -єш, гл. Начать трепать.
На́бор нар. = набір.
Навідьмува́ти, -му́ю, -єш, гл. Наколдовать.
Перегукуватися, -куюся, -єшся, гл. Перекликаться. Через став перегукувались, жартуючи, дівчата. Левиц. І. 17.
Пообносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и обнести, но во множествѣ.
Поперник, -ка м., поперниця, -ці,, ж. Поперечница. Вх. Лем. 454.
Пороспліскувати, -кую, -єш, гл. 1) Расплескать (во множествѣ). 2) Разболтать, разгласить (во множествѣ).
Темперування, -ня, с. Очиниваніе перьевъ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПТАННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.