Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

капиця

Капиця, -ці, ж. 1) = капець 1. Панщанні та поєдинкові, що на єдній нозі капиця, а на другій чобіт. Ном. № 1309. 2) Кожаная связь, прикрѣпляющая въ цѣпѣ бич къ ціпилну. 3) мн. Гребень крыши на избѣ. Вх. Зн. 24. 4) Бранное слово.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 217.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАПИЦЯ"
Виказитися, -жуся, -зишся, гл. Посходить съ ума, побѣситься всѣмъ, перебѣситься. Да нехай вони виказяться, не займай їх. Ном. № 5126.
Дзиґа́рок, -рка, дзиґа́р, -ра, м. = Годинник. Чаще во мн. ч.: дзиґарки. Знає ту високу з дзиґарками дзвіницю. К. ЧР. 81.
Надаре́мне нар. Напрасно, тщетно.
Обрікуватися, -куюся, -єшся, гл. = обрікатися. Обрікувалась почепити рушник на хрест. Ковел. у.
Петрушечка, -ки 1), Ум. отъ петрушка. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. Г. Барв. 216.  
Покраяти, -краю, -єш, гл. Порѣзать на куски. Та, покраявши поросятину, поклали що краще з свого боку. Ном. № 939, стр. 283.
Полічити, -чу́, -чиш, гл. 1) Сосчитать. Гроші полічили. Чуб. V. 243. 2) Полѣчить. Три дні полічили, а там сказали, що умер багатир. Рудч. Ск. II. 148.
Сплигувати, -гую, -єш, сов. в. сплигну́ти, -гну́, -не́ш, гл. Спрыгивать, спрыгнуть, вспрыгивать, вспрыгнуть. Сплигнула так мов цвіркун або блоха. Котл. Ен. VI. 21.
Ставовий, -а, -е. Прудовой. Не ставова риба. Камен. у. Ставова вода. Левиц. І. 539.
Чепурість, -рости, ж. Аккуратность, опрятность, красота. Гарно вас, паничу, хтось підстриг; ззаду така чепурість, аж любо дивитися. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАПИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.