Вибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Він вибавляв кукіль з жита. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить.
Викришки, -шок, ж. мн. Остатки при крошеніи табаку.
Гордовли́вий, -а, -е. Гордый, горделивый. Він у нас не гордовливий.
Ґа́блі, -лів, м. мн. = Каблі.
Зава́рювати, -рюю, -єш, сов. в. завари́ти, -рю́, -риш, гл. 1) Заваривать, заварить. Варвара заварить, а Сава засолить. 2) Печь, запечь (о боли). Що це, сестро, да й за пиво, поло серця заварила. 3) — со́няшниці. Ставить, поставить сухія банки при боляхъ живота. Вона й язичок підняти, і соняшниці заварити, ось така то вона.
Зади́хатися 1, -хаюся, -єшся, гл. Запыхаться. Задихавсь, як віл в борозні.
Ковальчук, -ка, м. = коваленко 1.
2) Ученикъ кузнеца.
Копний, -а, -е. = коповий.
Понабріхувати, -хую, -єш, гл. Налгать (во множествѣ). Що вона на мене понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і зубата, і горлата, і задріпана, і лиса, ще й до того відьма.
Порушник II, -ка, м. Раст.: а) Centaurea Marschaliana Spr. б) Chimaphilla umbellata Nut.
