Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

канцур

Канцур, -ра, м. Отрепье, кусокъ. До канцура. До остатка, дочиста, до конца, совершенно. Витоптала бісова душа увесь овес до канцура. Черном. Онучи чвахтили, хоч викрути, — до канцура помочились. Покрали усе до канцура. Забув усе до канцура. Черк. у. Ум. канцурок. Так той меч на канцурки і розскочивсь. Мнж. 10.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 215.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЦУР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КАНЦУР"
Бехатися, -хаюся, -єшся, сов. в. бехнутися, -нуся, -нешся, гл. Падать, упасть съ шумомъ, грохнуться. Як би не вона, бехнулась би перед усіма. Г. Барв. 398.
Буркотати, -чу́, -чеш, буркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ворковать. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче. Мет. 78. 2) Рокотать, шумѣть. Хвилі росходяться перед байдаком, а ззаду знов буркочучи зливаються. К. ЧР. 310. 3) Ворчать. Буркотів собі під ніс, лаючи козаків. Стор. МПр. 104. Оце тобі, стара бабо, щоб не буркотіла. Грин. ІІІ. 313.
Викрасити, -ся. Cм. викрашати, -ся.
Габлі, -лів, м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
Згостри́ти, -рю́, -риш, гл. Сточить.
Зомняти и зом'яти, -мну, -неш, гл. = зімняти. Зомняв на кабаку. Ном. № 3960.
Навзакла́д нар. Объ закладъ. Побився Максим навзаклад. Мир. ХРВ. 145.
Підібрати, -ся. Cм. підбірати, -ся.
Позадріпуватися, -пуємося, -єтеся, гл. = позабовтуватися. Бачите, як позадріпувалися? Усісіньку дорогу дощ мочив. Богодух. у.
Позгодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ). Діток позгодовували і худоби придбали. Г. Барв. 8.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КАНЦУР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.