Вертатися, -таюся, -єшся, сов. в. вернутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Возвращаться, возвратиться, воротиться. Вернітеся, літа мої, хоч до мене в гості. Не вернемось, не вернемось, не знаєм до кого. Щоб ти туди не дійшов і назад не вернувся.
2) вернеться світ кому. Голова у кого кружится. Лежать наша Тетяна, вернеться їй світ.
Знати, -знаю, -єш, гл. 1) Знать. Хто ж в світі знає, що Біг гадає! Знаю тебе, хто єси. Десь ви не знаєте любощів ізроду. 2) Видно, замѣтно. Знати, Марусю, знати, в которій вона хаті. З ким стояла, говорила — підківоньки знати. Знати милу по личеньку, що не спала всю ніченьку. 3) Видно. Знать не дуже добачали старі очі. 4) Съ отрицаніемъ. Неизвѣстно. Не знати, щоб то значило. Не знать, де ділось. Чоловік не знать куди і подавсь. Не знать по якому говорять. Се я не знать чого злякалася. Послѣднее выраженіе имѣетъ также значеніе; пустяка испугалась. Выраженія не знати що (чого, чому и пр.), не знати за що — значатъ не только неизвѣстно что, за что, но также имѣютъ смыслъ: ничтожная вещь, маловажная причина, пустякъ, изъ-за пустяка. Чого тобі смутитись не знать чим? Бідкається не знать чим. Не знать за що зазмагались. 5) знай. Будто, какъ будто. Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками.
Караїмка, -ки, ж. Низкая баранья шапка съ плоскимъ верхомъ.
Китайчаний и китайчастий, -а, -е. = китаєвий. В китайчаних штанях. Взяв штани я китайчасті.
Ме́ншість, -шости, ж. Меньшинство.
Перекрити Cм. перекривати.
Перешумувати, -му́ю, -єш, гл. Перебродить.
Підсватання, -ня сг. Обрядовое посѣщеніе жениха будущимъ тестемъ и тещей и угощеніе — послѣ сватання.
Повищипувати, -пую, -єш, гл. Выщипать (во множествѣ).
Пособкати, -каю, -єш, гл. Покричать на воловъ: соб!
