Відчиняти, -няю, -єш, сов. в. відчини́ти, -ню́, -ниш, гл. Отворять, отворить. Золотий обушок скрізь двері відчине. Старший братіку! одчини ворітця. Хто торка, тому відчинять.
Калдани, -нів, м. мн. Мѣста, на которыхъ осталась прошлогодняя трава.
Лимпаче́вий, -а, -е. Сдѣланный изъ лимпачу.
Лірви́ст, -та, м. = лірник. Дуже гарний лірвист.
Можновла́дницький, -а, -е. Вельможескій, могущественный.
Планка, -ки, ж. Дикое яблоко, дикая яблоня.
Понадитися, -джуся, -дишся, гл. 1) = повабитися. Понадивсь на неї найпервіщий парубок на все село. Як збрешеш, то хоча надсядься, на ласку послі не понадься. 2) Повадиться. Цих дітей тільки раз-два помани, то так і понадяться, разів десять на день біжать сюди.
Рівнісінько нар. Совершенно гладко, с. прямо, с. равно.
Розбійницький, -а, -е. Разбойническій. Розбійницький син. В розбійницьких наметах тихо й мирно.
Розорати Cм. розорювати.
