Власник, -ка, м.
1) Собственникъ, владѣтель.
2) Властитель, довѣренное лицо властителя? і прошу я царя хана і цариці ханиці і власників їх.... (Заговоръ).
Крежити, -жу, -жиш, гл. Беречь, скупиться.
Надіва́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = сподіва́тися. Братчика з війська ся надіває. А ти б на чуже не надівалась, а коло свого дбала.
Недоляшок, -шка, м. Ополячившійся украинецъ. Шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. Недоляшок! гукають козаки. Недовірок! шепочуть поляки (про Ад. Кисіля).
Очистити, -ся. Cм. очищати, -ся.
Повибирати, -ра́ю, -єш, гл. = повибірати. Повибираю коралики до зерен.
Прихідько, -ка, м. Пришлецъ. Що ж се таке, що все платимо ми та ми, а прихідьки як? Хиба вони дурно житимуть на нашій землі.
Прометний, -а, -е. = промітний. Пилип не те, що Зінець: це валюка, ледащо, нікчемний чоловік, а той — то прометний: у його й хлібця посіяно, і по хазяйству пеклується.
Стогорина, -ни, ж. = Острева.
Чумарчина, -ни, ж. = чумарка.