Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

незгода
незгодина
незгодливий
незгодний
незгодно
незгодонька
незграба
незграбний
незграбність
незграбно
нездатність
нездвижений
нездібний
нездібність
незділивий
нездоліти
нездольний
нездольність
нездолящий
нездоровкуватий
нездоров'я
нездужати
нездужатися
незистино
незичливий
незичливість
незичливо
незлагідний
незлагодний
незлагока
незлічений
незліченне
незлічено
незлобливий
незлобливість
незлобливо
незлостивий
незлостивість
незлостиво
незлюбити
незмагати
незмилитися
незмир
незмислений
незмінний
незмінно
незмірений
незміренне
незмірено
незмірно
незмовлений
незмовлено
незмога
незнавидіти
незнай
незнайко
незнайомець
незнайомий
незнайомість
незнакомито
незнарошно
незначний
незначність
незносний
незобутий
незодягнутий
незрахований
незримий
незримо
незрозумілий
незрозумілість
незрозуміло
незручний
незручність
незручно
незрячий
незугарний
незчисленний
незчисленно
незчутися
неїднаковий
неїднаковість
неїднаково
неїзджалий
ней
нейминуй
неймовіра
неймовірний
неймовірність
неймовірно
неймовірство
некваря
неке
некладений
неклан
неклеба
неклен
неколи
некрут
некрутка
некрутство
некрутський
некрутчина
некукібниця
нелагода
нелад
неладен
неладно
неласка
нелинь
нелівний
неліпашка
нелітка
нелюб
нелюбий
нелюбов
нелюбонько
нелюбочко
нелюд
нелюда
Буркуночок, -чка, буркунчик, -ка, м. Ум. отъ буркун.
Дрочли́вий, -а, -е. Легко раздражаемый укусами оводовъ и мечущійся подъ вліяніемъ ихъ (о скотѣ). Cм. дрочитися. Як корова отелиться, то принісши теля у хату, зараз затуляють одежою, або чим другим, пічку, щоб не дрочливе було після. Чуб. І. 50.
Злига́тися, -га́юся, -єшся, гл. Сойтись, связаться. Котл. Ен. III. 57. Він непотрібно злигався з жидівкою. Стор. МПр. 146. Злигався я з діяволом. Шевч. 284.
Кармазин, -ну, м. 1) Сукно малиноваго цвѣта. Ном. № 13159. 2) Платье изъ кармазину. Будуть куми у жупанах, побратими у луданах, сусідоньки в кармазині. Макс. Взяли зняли з Морозенка кармазин, сап'янці. Мет. 411. Не важились ходити у кармазинах. К. ЧР. 64.
Кашоварість, -рости, ж. Кашеварство. Да возьмемо, братця, по семеро молодців, а по восьмому, братця, за для кашоварости. Рудч. Чп. 83.  
Моро́ка, -ки, ж. 1) Хлопоты, затрудненіе, возня. Та й набрались ми мороки коло неї! Левиц. І. Багато мені мороки буде! 2) Темная сила. Побила б їх морока! Ном. № 3741. Морока його знає. Ном. № 7843. 3) Игра въ шесть палочекъ, сложенныхъ такъ, что трудно ихъ разнять. 4) мн. моро́ки беруть (кого́). Приходить въ безпамятство. Мороки вже беруть слабого.
Перебенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Окончить пировать.
Погорджування, -ня, с. Пренебрежете, презрѣніе. Піднялась до погорджування великою гординею. К. ХП. 129.
Розгодинюватися, -нюється, сов. в. розгодинитися, -ниться, гл. безл. О погодѣ: проясняться, проясниться. Дощу не буде, вже розгодинюється. Терск. обл. Коли відтіля розгодиниться, то ніколи не буде дощу. Зміев. у.
Чижми, -жем, ж. мн. Венгерскіе сапоги черные или красные. Гол. Од. 77, 79, 81. Чижми з острогами. Гол. III. 408. Ум. чижемки.
Нас спонсорують: