Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

незгода
незгодина
незгодливий
незгодний
незгодно
незгодонька
незграба
незграбний
незграбність
незграбно
нездатність
нездвижений
нездібний
нездібність
незділивий
нездоліти
нездольний
нездольність
нездолящий
нездоровкуватий
нездоров'я
нездужати
нездужатися
незистино
незичливий
незичливість
незичливо
незлагідний
незлагодний
незлагока
незлічений
незліченне
незлічено
незлобливий
незлобливість
незлобливо
незлостивий
незлостивість
незлостиво
незлюбити
незмагати
незмилитися
незмир
незмислений
незмінний
незмінно
незмірений
незміренне
незмірено
незмірно
незмовлений
незмовлено
незмога
незнавидіти
незнай
незнайко
незнайомець
незнайомий
незнайомість
незнакомито
незнарошно
незначний
незначність
незносний
незобутий
незодягнутий
незрахований
незримий
незримо
незрозумілий
незрозумілість
незрозуміло
незручний
незручність
незручно
незрячий
незугарний
незчисленний
незчисленно
незчутися
неїднаковий
неїднаковість
неїднаково
неїзджалий
ней
нейминуй
неймовіра
неймовірний
неймовірність
неймовірно
неймовірство
некваря
неке
некладений
неклан
неклеба
неклен
неколи
некрут
некрутка
некрутство
некрутський
некрутчина
некукібниця
нелагода
нелад
неладен
неладно
неласка
нелинь
нелівний
неліпашка
нелітка
нелюб
нелюбий
нелюбов
нелюбонько
нелюбочко
нелюд
нелюда
Гія, гії, ж. Проволочка, замедленіе. Вх. Зн. 10. Cм. гаяння.
Окаянниця, -ці, ж. Окаянная. Насупроти сих окаянниць квартал був цілий волоцюг. Котл. Ен.
Отопка, -ки, ж. Отопленіе. Вона в нас хату наймала за 9 руб. на год і отопка паша. Пирят. у.
Позаморювати, -рюю, -єш, гл. Заморить (многихъ).
Полохання, -ня, с. Испугъ, напугиваніе, пуганіе.
Продомувати, -му́ю, -єш, гл. Просидѣть дома. А ми всі святки продомували, нікуди в світі не ходили.
Росхекати, -каю, -єш, гл. Разбить, расколотить. Росхекала вже знову миску? От ручки! Харьк.
Цілечкий, -а, -е. = цілісінький. Вх. Лем. 480. Василько буде хоч цілечку ніч тую довгу ізо мною сидіти, мене слухаючи. МВ. ІІ. 9.
Чапуга, -ги, ж. Раст. Calamagrostis epigeios Roth. ЗЮЗО. I. 115. Cм. чаполоть.
Шапище, -ща, с. ув. отъ шапка. Ой мій хрещатий барвіночку, не ростилайся по всім садочку, — тудою йтиме мій нелюбий, потопче тебе ножищею, а зорве ручищею, а заткне тебе за шапище. Чуб. III. 166.
Нас спонсорують: