Брататися, -таюся, -єшся, гл. Брататься, дружиться, входить въ дружбу. При добрій годині й чужі братаються, при лихій годині й свої цураються. Батько мій не братався з панами. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься.
Вирікатися, -каюся, -єшся, сов. в. виректися, -чуся, -чешся, гл. — кого. Отрекаться, отречься, отказываться, отказаться отъ кого. Ой вирікся і отець, виреклася й мати.
Ли́джа, -жі, ж. Раст. Ситникъ, Juncus.
Мах! II, меж. отъ гл. махати. Сюди мах! туди мах! та й вискочив з неї лях!
Назича́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. нази́чити, -чу, -чиш, гл. 1) = позичати, позичити. Ну, я тобі назичу хліба. 2) Только сов. в. Насказать много пожеланій. Назичили йому товариші усякого добра: і щастя, і здоров'я, і довгих літ.
Повієчка, -ки, ж. Ум. отъ повійка.
Позмотувати, -тую, -єш, гл. Смотать (во множествѣ).
Пустопаш нар. Безъ пастуха. Ходять коні пустопаш. Тоді вони коней пустопаш попускали. В полі вже тілько стерні жовтіли та рябіли гуси, а де-де й худобина ходила пустопаш.
Стуку! межд. = стук! Ой стуку-стуху, подай, серце, руку.
Унещасливити, -влю, -виш, гл. Сдѣлать несчастнымъ.
