Воздобний, -а, -е. Хорошій, хорошихъ качествъ. (Станьмо) свої коні козацькії напасемо й напоїмо: тут трави зелені, води холодні, очерети воздобні. Которий то, панове молодці, козак дородний, ще й кінь під ним воздобний. У Кулиша употреблено въ смыслѣ: способный, талантливый. Шукати серед мужиків людей дотепних, здатніх, воздібних, і таких людей підіймати наукою.
До́ля, -лі, ж. 1) Участь, удѣлъ, жребій, судьба. Моя доля терпіти. Така тобі, доню, доля судилася. Метл. Горе горе, нещасная доле, — виорала дівчинонька мислоньками поле. 2) Счастливая судьба. Пошли йому, Господи, щастя й долю. В того доля ходить полем, колоски збірає, а моя десь ледащиця за морем блукає. Нема йому щастя-долі. 3) Раст. Sempervivum globiferum. L. Ум. до́ленька, до́лечка. Бідна моя головонька, доленька нещасна! А я, доленько, в неволі помолюся Богу.
Життєпи́сний, -а, -е. Біографическій.
Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Наздогна́ти Cм. наздоганяти.
Парувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Выдѣлять паръ, дымиться. Дивись, як гній парує. Вареники, знаєте, парують на столі. Хліви його від молока парують.
2) Соединять въ пары; спаривать. Та все воли калмицькі рябії до пари парують.
3) Случать.
Перестрічати, -ча́ю, -єш, гл. = перестрівати. Вдова Коновчиха... усіх козаків на дорозі перестрічав.
Сироїд, -да, м. Людоѣдъ.
Ціпило, -ла, с. ціпи́льна, -ни, ж., ціпи́льно, -на, с. Рукоятка цѣпа. Одпустив бич од ціпилна. Ціпилна кислицева, а ув'язь залізна; як попарить мужик ціпом, аж шкура облізла. Ум. ціпи́льничко.
Чварснути, -ну, -неш, гл. Сказать на непонятномъ языкѣ. Жандарь чварснув до нього щось по німецькії. Чварснув по жидівськії.
