Бідацьтво, -ва, с. Бѣдность. Довше моє бідацтво, ніж його багацтво.
Дев'ятнадцяті́рко чис. ум. отъ дев'ятнадцятеро.
Дозбіра́ти, -ра́ю, -єш, гл. Окончить собирать. Підожди, ось дозбіраю остатні яблука, то й підемо.
Зазу́блювати, -люю, -єш, сов. в. зазуби́ти, -блю́, -би́ш, гл. 1) Загинать, загнуть крючкомъ. 2) Дѣлать, сдѣлать зазубрины (на лезвіѣ и пр.), зазубривать, зазубрить. Ніж зазубив. 3) — зу́би. Выставить зубы? оскалиться? Встрѣчено только въ нар. поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила.
Запо́їни, -їн, ж. мн. Обрядовое угощеніе отъ жениха родителей невѣсты и другихъ родственниковъ послѣ заручин и сопровождаемое положенными для этого пѣснями. — дівоцькі = дівичвечір.
Позаглушувати, -шую, -єш, гл. Заглушить (во множествѣ).
Позасипувати, -пую, -єш, гл. = позасипати 1. У мене ворота позамикувані, жовтим піском позасипувані.
Роспліскувати, -кую, -єш, сов. в. росплескати, -плещу, -щеш, гл.
1) Расплескивать, расплескать.
2) Разбалтывать, разболтать, разгласить.
Садовище, -ща Мѣсто, гдѣ былъ садъ.
Сточити Cм. сточувати.
