Гикнутися, -нуся, -нешся, гл. Икнуться.
День, -дня, м. 1) День. Бодай ти не знав, що сьогодня за день. Ввесь день весело прогуляли і п'яні спати полягали. Дасть Бог день, дасть і пожиток. Вели́к-день. Свѣтлое Воскресенье. День від дня, день крізь день, день при дне́ві (дні). Изо дня въ день. День від дня робили на пана. Сидить даремне день при дневі. День при дні сварки. День при дні, день при дні робимо. Сими́ дня́ми, тими́ дня́ми. Въ эти дни, въ тѣ дни. Сталося тими днями.День-годи́на, із день-годи́ни. Съ нѣкотораго времени? Як із день години спинилися великі войни на Україні. День за день, день поза день. День за днемъ. День по за день, та й провелося аж до осени. День у день, по всяк день. Ежедневно. До́ дня. До разсвѣта, предъ разсвѣтомъ. До дня приходив до мене, щоб їхати. На день до́брий, на добри́день дава́ти. Желать добраго дня. На добридень, серденько. Боже помагай і день вам добрий. Одного́ дня. Разъ; въ одинъ изъ дней. Одного теплого дня в неділю Санько та Яків сиділи собі на призьбі. По всяк день. Постоянно, всегда. Свекрушини й плахти, і очіпки, і намиста одвічають по всяк день! Що-дня́. Каждый день, ежедневно. Буде ж твоя, молода дівчино, що-дня спина бита. Че́рез цілі́сінький день. Впродолженіе цѣлаго дня. Окроме сухого хліба через цілісінький день нічого не побачить. День-де́нички. Каждый день, рѣшительно каждый день. Я сама день-денички як голубка гуду. Що в Бо́га день. Ежедневно. Що в Бога день усе голову їсть. 2) Сутки. Три дні заходу, а день празнику. Блудили хлоп'ята, блудили, сім день да по запічку, а чотирі да по припічку. 3) Дни, время жизни. Мої дні ісписуйте, мої страсті дочитуйте. 4) Мѣра поверхности, содержитъ около 1600 кв. саж., подраздѣляется на упруги (Cм.). Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя, і поля день п'ять. Ум. Деньо́к. Еней наш плив хоч дуже прудко, та. вже ж він плавав не деньок. Ой прибав, Боже, ночі на мої карі очі. Упороть, Боже, денька, щоб очі одпочили. На деньки́. Поденно.
Маля́, -ля́ти, с. Малютка, малышъ. Нашому маляті лиш слинку ковтати. Ум. малятко.
Ме́шти, мешт, ж. мн. Татарскія туфли, легкіе башмаки.
Наштрикуватися, -куюся, -єшся, сов. в. наштрикнутися, -кнуся, -не́шся, гл. Накалываться, наколоться, натыкаться, наткнуться. Тут він заточився і трохи не наштрикнувся на її ніс.
Неплідний, -а, -е. Неплодный, безплодный. Елизавета була неплідна. Перва його жінка була неплідна, а се вже з другою дав йому Господь на старість утіху.
Пшоняник, -ка, м. Блинъ изъ пшена.
Розгніздитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. О птицахъ: размѣститься въ гнѣздахъ. Там любо розгніздилось дике птаство, на кипарисі бусель там осівся.
Таточків, -кова, -ве = татків.
Хов, -ву, м. Воспитаніе, выкормъ. Сей кінь свого хову.