Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

накльовуватися

Накльо́вуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. наклю́нутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О яйцѣ съ птенцомъ: наклевываться, наклюнуться, пробиваться, пробиться сквозь стѣнку яйца передъ вылупкой. Коли наклюнулось, то й вилупиться. Ном. № 4890. 2) Начинаться, начаться, зарождаться, зародиться. У нас наклюнулось наче на хороше життя. Г. Барв. 282. (Думка) тільки накльовувалась у його. Левиц. І. 470. Наше слово загартоване в устах Олегів, Святославів, Володимерів іще тогді, як Москва й не наклюнулась. K. ХП. 128.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 494.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКЛЬОВУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАКЛЬОВУВАТИСЯ"
Випростуватися, -туюся, -єшся, сов. в. випростатися, -таюся, -єшся, гл. Выпрямляться, выпрямиться. Випросталась як семисотна верства. Ном. № 8625, стр. 288. А сам аж стелю підпірає, випроставсь. МВ. І. 110.
Вішало, -да, с. Вѣшалка для платья. Вх. Лем. 399. Где ти, Марисю, загортина? — В коморі на вішалі. Гол. IV. 386.
Грижпа́н, -на, м. Волъ извѣстной (какой?) масти. КС. 1898. VII. 42.
Застьо́ла, -ли, ж. Полотно, которымъ накриваютъ, застилаютъ возъ, когда на него нагружаютъ хлѣбъ. Александр. у. ( Залюбовск.).
Копательний, -а, -е. Усердный рабочій. Щирі були покійники... до хазяйського добра копательні. Сим. 206.
Опівденний, -а, -е. Полуденный. Желех.
Підкликати, -ка́ю, -єш, сов. в. підкликати, -чу, -чеш, гл. Подзывать, подозвать. Мужик його підкликав, за чубика посмикав. Н. п.
Прокувати, -ку́ю, -єш, гл. Прокричать (о кукушкѣ). Зацвіли вишні, прокувала сива зозуля. МВ. І. 140.
Роботяга, -ги, м. Труженикъ, работникъ. Всього надбав роботяга, та не придбав долі. Шевч. 527. Ум. роботяжка, роботяжечка. Як у мене чоловік роботяжечка був. Грин. III. 658.
Удушніти, -ні́ю, -єш, гл. він удушнї́в. Ему жарко. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАКЛЬОВУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.