Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

налазливий
наламати
наламувати
налапати
налапувати
налапуватися
наласуватися
налатати
налатити
налатувати
налаштувати
налаяти
налаятися
належати
належатися
належитий
належитість
належито
належний
належність
належно
налементуватися
наленути
налепетати
налетіти
наливайко
наливати
наливатися
наливка
налиганий
налигати
налигатися
налигач
налигачка
налигувати
нализатися
нализник
наликатися
налимарювати
налинути
налипати
налиплий
налипнути
налисник
налити
налихословити
налицятися
налишній
налігати
налізти
наліпити
наліплювати
налітати
налітатися
налітувати
налічити
налічувати
налляти
наллятися
наловити
наловитися
налога
наложити
налоїти
налой
налокшити
наломати
наломити
наломитися
налопатися
налопом
налопотіти
налопуватися
налоскотати
налощити
налуда
налузати
налупати
налупатися
налупити
налупитися
налучати
налучатися
налушник
нальнувати
налюбитися
налюбувати
налюбуватися
налюднити
налюдніти
налютувати
налютуватися
налюшник
налягати
налякати
налякувати
налякуватися
наляпати
наляпотіти
наляпувати
наляскати
налясувати
наляти
налящати
намаврати
намагання
намагати
намагатися
намазати
намазувати
намазуватися
намаїтися
намайструвати
намалі
намаль
намалювати
намамрати
намантачити
наманювати
намастир
Вунтувати, -ся, -тую, -ся, -єш, -ся, гл. = пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує; ми хочемо тото знати, де він ніч ночує. Гол. І. 227.
Клопотун, -на, м. Хлопотунъ.
Мазу́нчик, -ка, м. Ум. отъ мазун.
Маслачо́к, -чка́, м. 1) Ум. отъ маслак. 2) Кость пальца, Falanga.  
Оббірати, -ра́ю, -єш, сов. в. обібрати, обберу, -ре́ш, гл. 1) Обирать, обобрать. 2) Объѣдать, объѣсть, обгладывать, обглодать. Сидить хлопець коло стола, курча оббірає. Чуб. V. 653. Тоді вовці-сірохманці нахождали і орли-чорнокрильці налітали, в головках сідали, біле тіло коло жовтої кости оббірали. АД. І. 118. 3) Избирать, избрать, выбрать. Собі місця не обібрав. Чуб. V. 1014. Ні читати, ні писати, а хотять за короля обібрати. Ном. № 7908. Обібрали одного з себе і послали до його баби. Мнж. 87. Ой дівчино люба, мила... ти ж то мене обібрала і одного в світі покохала. Грин. III. 161.
Обжинки, -ків, м. мн. Окончаніе жатвы и празднество по этому случаю. Чуб. ІІІ. 226. Ум. обжи́ночки. Ой чий же то челядин обжиночки нарядив? Чуб. III. 229.
Осадчий, -чого, м. = осадник.
Поперечниця, -ці, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. верстат. Шух. І. 254 — 256.
Степний, -а, -е. Способный, умѣющій. Моя ще цицьку тіки сце, а їсти не степна. Канев. у.
Чмих II, меж., выражающее фырканіе. Ном. № 4714.
Нас спонсорують: