Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

налазливий
наламати
наламувати
налапати
налапувати
налапуватися
наласуватися
налатати
налатити
налатувати
налаштувати
налаяти
налаятися
належати
належатися
належитий
належитість
належито
належний
належність
належно
налементуватися
наленути
налепетати
налетіти
наливайко
наливати
наливатися
наливка
налиганий
налигати
налигатися
налигач
налигачка
налигувати
нализатися
нализник
наликатися
налимарювати
налинути
налипати
налиплий
налипнути
налисник
налити
налихословити
налицятися
налишній
налігати
налізти
наліпити
наліплювати
налітати
налітатися
налітувати
налічити
налічувати
налляти
наллятися
наловити
наловитися
налога
наложити
налоїти
налой
налокшити
наломати
наломити
наломитися
налопатися
налопом
налопотіти
налопуватися
налоскотати
налощити
налуда
налузати
налупати
налупатися
налупити
налупитися
налучати
налучатися
налушник
нальнувати
налюбитися
налюбувати
налюбуватися
налюднити
налюдніти
налютувати
налютуватися
налюшник
налягати
налякати
налякувати
налякуватися
наляпати
наляпотіти
наляпувати
наляскати
налясувати
наляти
налящати
намаврати
намагання
намагати
намагатися
намазати
намазувати
намазуватися
намаїтися
намайструвати
намалі
намаль
намалювати
намамрати
намантачити
наманювати
намастир
Вигуляти, -ляю, -єш, гл. Прогулять, истратить на гульбу, удовольствія. Заграй мені сяку-таку за коробку пастернаку! Як я тую вигуляю, піду другу накопаю. Грин. ІІІ. 648.
Виплескати Cм. випліскувати.
Візник, -ка, м. Возница, кучеръ. Гол. І. 50. Кучеревий візниче, поганий воли швидче! Грин. ІІІ. 491. Ум. візниченько. Велю коникам вівса дати, а візниченькам підождати. Грин. ІІІ. 548.
Д пред. = До. Д мені. Вояк хоче, аби ви д нему вийшли. Федьк.
Дворічня́к, -ка́, м. Двухлѣтняя лошадь. Вх. Лем. 109.
Накітча́, -ча́ти, с. Обыкн. во мн. ч.: накітча́та. Ягнята вообще, а спеціально — ягнята, родившіеся поздно, послѣ подсчета приплода. Так як найдуться в шматках вівці такі ще, що котяться після щоту їх (їх бува мало), то ягнята ті звуть накітчата або цур-пеки. О. 1862. V. Кухар. 33.
Осіянка, -ки, ж. Названіе матки у пчелъ. = матка осіянська. Мнж. 151.
Талірчина, -ни, ж. Уничиж. отъ талірка.
Чубайка, -ки, ж. 1) Хохолъ, хохолокъ (у птицъ). А кулик чайку взяв за чубайку. Н. п. 2) Эпитетъ пигалицы, кажется употребляется только уменьшительное: чубаєчка. Ой ти, чаєчко, ти, чубаєчко, позич мені чуба. Чуб. V. 763. Ум. чубаєчка.
Чувал, -лу, м. Большой мѣшокъ. Павлогр. у.
Нас спонсорують: