Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

налазливий
наламати
наламувати
налапати
налапувати
налапуватися
наласуватися
налатати
налатити
налатувати
налаштувати
налаяти
налаятися
належати
належатися
належитий
належитість
належито
належний
належність
належно
налементуватися
наленути
налепетати
налетіти
наливайко
наливати
наливатися
наливка
налиганий
налигати
налигатися
налигач
налигачка
налигувати
нализатися
нализник
наликатися
налимарювати
налинути
налипати
налиплий
налипнути
налисник
налити
налихословити
налицятися
налишній
налігати
налізти
наліпити
наліплювати
налітати
налітатися
налітувати
налічити
налічувати
налляти
наллятися
наловити
наловитися
налога
наложити
налоїти
налой
налокшити
наломати
наломити
наломитися
налопатися
налопом
налопотіти
налопуватися
налоскотати
налощити
налуда
налузати
налупати
налупатися
налупити
налупитися
налучати
налучатися
налушник
нальнувати
налюбитися
налюбувати
налюбуватися
налюднити
налюдніти
налютувати
налютуватися
налюшник
налягати
налякати
налякувати
налякуватися
наляпати
наляпотіти
наляпувати
наляскати
налясувати
наляти
налящати
намаврати
намагання
намагати
намагатися
намазати
намазувати
намазуватися
намаїтися
намайструвати
намалі
намаль
намалювати
намамрати
намантачити
наманювати
намастир
Віддиха, -хи, ж. Отдыхъ. Трихи та мнихи — нема оддихи. Ном. № 10952.
Гарно нар. Хорошо, красиво. Як гарна молодиця, то гарно й подивиться. Ном. № 9003. Бачуть сестру гарно вбрану. Pauli. II. 11. Гарно грає. Рудч. Ск. II. 5. Царь подякує гарно. Рудч. Ск. II. 12. Ум. гарненько, гарнесенько. Поцілуйсь гарненько. Чуб. ІІІ. 44.
Дівчу́р, -ра́, м. 1) Волокита, любитель дѣвушекъ. Харьк. 2) Гермафродита женскаго рода. Е. 3. VIII. 112.
Затерча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. О поющемъ соловьѣ: дробью разсыпаться. (Соловейко) защебече, затерчить. Кв. I. 29.
Протопити, -плю́, -пиш, гл. Протопить. Нема дров а ні поліна, нічим хати протопити. Чуб. V. 1074.
Протупати, -паю, -єш, гл. Протоптать.
Рішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. ріши́тися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Лишаться, лишиться. Шляхтич за гонор вуха рішивсь. Ном. № 4211. За більшим поженись, то й того рішись. Ном. № 4829. Оксано! жалко мені тебе рішатись. Кв. І. 226. ума рішитися. Сойти съ ума. МВ. (О. 1862. І. 103). душі рішитися. Потерять жизнь 2) Уславливаться, условиться, уговориться. З попом же ти уже рішився? Багацько він з тебе злупив? (за вінчання). Алв. 16.
Фраїрка, -ки, ж. Возлюбленная, невѣста. Гол. III. 120. Ум. фраїрочка. Моя фраїрочка.... мене любила. Гол. І. 150.
Хасатися, -саюся, -єшся, гл. Сторониться, чуждаться. Чого ти мене хасаєшся, неначе чорт херувимського ладану. Канев. у.
Шпурнути, -рну, -неш, гл. Однокр. отъ шпурляти. Бросить, швырнуть. З кишені винявши півкіпки, шпурнув в народ дрібних. Котл. Ен. II. 12. Шпурнув палку. Грин. І. 220.  
Нас спонсорують: