Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натолочувати
натомити
натомість
натомлювати
натомлюватися
натопити
натопкуваний
натоплювати
натоптаний
натоптати
натоптень
натоптуваний
натоптувати
наторгувати
наторгуватися
наторочити
наточити
наточка
наточувати
натравка
натрапити
на-трапку
натраплюватися
натрапляти
натрощити
натроюдити
натрудити
натрудоватіти
натрумник
натрунник
натрус
натрусити
натруска
натрусом
натрутити
натручувати
натрушувати
натруюдити
натрясти
натрястися
натуга
натужати
натужити
натужно
натужуватися
натупати
натупатися
натупкатися
натупотіти
натура
натурбуватися
натуристий
натуркати
натуркотати
натуркування
натуркувати
натуронька
натурчати
натутуритися
натушкувати
натха
натхнений
натхнення
натхнути
натхорити
натще
нать
натьопатися
натюжитися
натюкати
натюпати
натюпатися
натягати
натягатися
натягач
натягти
натяж
натяк
натякання
натякати
натякувати
натяти
наубочі
науверти
наудити
наузбіч
наузкрай
наука
науковий
науковість
наумір
наупорно
наустити
научати
наушник
наущати
нахаба
нахабний
нахабність
нахамаркати
нахапати
нахарамаркати
нахаркати
нахвалитися
нахвалка
нахвальшувати
нахвалюватися
нахвалятися
нахварбувати
нахвасувати
нахватати
нахватитися
нахилий
нахилити
нахилки
нахило
нахильний
нахильність
нахильцем
нахиляти
Верховець, -вця, м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає.
Да́нка, -ки, ж. То, что дано, даяніе. Обіцянка, а не данка — дурному радість. Ном. № 4515.
Дзьо́бро, -ра, м. Ребро. Коп'єм дзьобро пробивали. Чуб. ІІІ. 408.
Крулевство, -ва, с. Королевство. Був обраний на польське крулевство. Стор. МПр. 64.
Незмога, -ги, ж. Невозможность. Сінешних (дверей) незмога й відчинити. Г. Барв. 21.
Осокорина, -ни, ж. Одно дерево, осокоря. Левиц. І. 62.
Перекупка, -ки, ж. Торговка. Оттак, матінко, лихії люде! Як напало на мене семеро перекупок, то ледві одгризлась. Ном. № 3342.
Посиротіти, -тіємо, -єте, гл. Осиротѣть (о многихъ). Г. Барв. 172. Я молода завдовіла, діти мої посиротіли. Чуб. V. 806. Завсіда ми з худобою були, а тепер оце посиротіли. Драг. 143.
Потрачати, -ча́ю, -єш, сов. в. потратити, -трачу, -тиш, гл. Тратить, истратить, издержать, утрачивать, утратить. Кипить, мов у горшку окріп і силу даром потрачає. О. 1861. IV. 158.
Шляхта, -ти, ж. Шляхта, дворянское сословіе въ Польшѣ. Було шляхта знай чваниться, день і ніч гуляє, та королем коверзує. Шевч. 130. Ум. шляхтонька, шляхточка.
Нас спонсорують: