Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натолочувати
натомити
натомість
натомлювати
натомлюватися
натопити
натопкуваний
натоплювати
натоптаний
натоптати
натоптень
натоптуваний
натоптувати
наторгувати
наторгуватися
наторочити
наточити
наточка
наточувати
натравка
натрапити
на-трапку
натраплюватися
натрапляти
натрощити
натроюдити
натрудити
натрудоватіти
натрумник
натрунник
натрус
натрусити
натруска
натрусом
натрутити
натручувати
натрушувати
натруюдити
натрясти
натрястися
натуга
натужати
натужити
натужно
натужуватися
натупати
натупатися
натупкатися
натупотіти
натура
натурбуватися
натуристий
натуркати
натуркотати
натуркування
натуркувати
натуронька
натурчати
натутуритися
натушкувати
натха
натхнений
натхнення
натхнути
натхорити
натще
нать
натьопатися
натюжитися
натюкати
натюпати
натюпатися
натягати
натягатися
натягач
натягти
натяж
натяк
натякання
натякати
натякувати
натяти
наубочі
науверти
наудити
наузбіч
наузкрай
наука
науковий
науковість
наумір
наупорно
наустити
научати
наушник
наущати
нахаба
нахабний
нахабність
нахамаркати
нахапати
нахарамаркати
нахаркати
нахвалитися
нахвалка
нахвальшувати
нахвалюватися
нахвалятися
нахварбувати
нахвасувати
нахватати
нахватитися
нахилий
нахилити
нахилки
нахило
нахильний
нахильність
нахильцем
нахиляти
Виштатуватися, -туюся, -єшся, гл. Вырядиться, нарядиться. Св. Л. 168.
Голуб, -ба, м. 1) Голубь. Ходить голуб сивий волохатий. Мет. 10. Печені голуби не летять до губи. Ном. № 7185. 2) Ласкательное: голубчикъ. Прости мені, мій голубе, мій соколе милий. Шевч. Ум. голубець, голубчик, голубчичок, голубонько, голубок, голубочок. Ой голубчичок гуде, а голубка не знає. Мет. 78.
Ґеґа́цки, -цьок, ж. мн. = Ґарґачки. Вх. Лем. 407. Вх. Уг. 235. Ум. Ґеґа́дзьки. Вх. Лем. 407.
Дога́рювати, -рюю, -єш, гл. Догорать. Одно перегарує, а друге не догарує. Н. Вол. у.
Док Cм. доки.
Ідея, іде́ї, ж. Идея. Європейські ідеї. Левиц. Пов. 153.
Мі́сно нар. = міцно. Рудч. Ск. II. 152.
Плівка, -ки, ж. 1) Ум. отъ пліва. 2) Пленка. 3) Пѣнка на молокѣ, сливкахъ, сметанѣ.
Повпиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. 1) Упиться (о многихъ). Найшли горілку і повпивались. Чуб. II. 362. І ми таки повпивались, особливе пан. Стор. II. 26. Повпивались були його поезією. К. (Хата. VIII.). 2) Впиться (во множествѣ). Дві чорні брови, мов дві чорні п'явки, повпивалися над очима. Мир. ХРВ. 6.
Сльозина, -ни, ж. Слезинка, одна слеза. І хоть єдиную сльозину в очах безсмертних покажи. Шевч. Ув. слози́нка, сльози́нонька, сльози́ночка.
Нас спонсорують: