Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

натолочувати
натомити
натомість
натомлювати
натомлюватися
натопити
натопкуваний
натоплювати
натоптаний
натоптати
натоптень
натоптуваний
натоптувати
наторгувати
наторгуватися
наторочити
наточити
наточка
наточувати
натравка
натрапити
на-трапку
натраплюватися
натрапляти
натрощити
натроюдити
натрудити
натрудоватіти
натрумник
натрунник
натрус
натрусити
натруска
натрусом
натрутити
натручувати
натрушувати
натруюдити
натрясти
натрястися
натуга
натужати
натужити
натужно
натужуватися
натупати
натупатися
натупкатися
натупотіти
натура
натурбуватися
натуристий
натуркати
натуркотати
натуркування
натуркувати
натуронька
натурчати
натутуритися
натушкувати
натха
натхнений
натхнення
натхнути
натхорити
натще
нать
натьопатися
натюжитися
натюкати
натюпати
натюпатися
натягати
натягатися
натягач
натягти
натяж
натяк
натякання
натякати
натякувати
натяти
наубочі
науверти
наудити
наузбіч
наузкрай
наука
науковий
науковість
наумір
наупорно
наустити
научати
наушник
наущати
нахаба
нахабний
нахабність
нахамаркати
нахапати
нахарамаркати
нахаркати
нахвалитися
нахвалка
нахвальшувати
нахвалюватися
нахвалятися
нахварбувати
нахвасувати
нахватати
нахватитися
нахилий
нахилити
нахилки
нахило
нахильний
нахильність
нахильцем
нахиляти
Випечатати, -таю, -єш, гл. Отпечатать.
Джоло́, -ла́, с. Жало. Борз. у.
Захлясти. Cм. захлянути.
Копривняк, -ка, м. Травникъ, Sylvia. Вх. Уг. 246. Вх. Лем. 427.
Купочок, -чка, м. Кучка. Стоїть купочок молодиць і дівчат. МВ. І. 23. Не дав йому Господь діточок купочки, уродилась дівчинка одна одним. МВ. І. 35.
Ожеред, -ду, м. Скирда соломы. Чуб. VII. 397. Хліб вимолотив — сами солома стоїть, завалив увесь город ожередами. Мир. ХРВ. 59. Косіть, хлопці, очерет та складайте в ожеред. Н. п. Усього торік сіна було ожередів з двадцять. Екатеринослав. г.
Подирбати, (-баю, -єш?), гл. Потрясти, подергать. Вх. Лем. 451.
Подурити, -рю́, -риш, гл. Лиш най хоть подурить, що мня любить... я повірю. Федьк. ІІ. 87.
Рибачити, -чу, -чиш, гл. = рибалчити. Вх. Зн. 59.
Рум'янитися, -нюся, -нишся, гл. Краснѣть, рдѣть. Личко рум'яниться. Гол. І. 96.
Нас спонсорують: